Любі мої читачі. 

Сьогодні вийшов новий розділ.

— А що ти відчуваєш, Кайдене? Зараз… коли ми без мітки. Ти дійсно відчуваєш, що нічого не змінилось?

Він не відповів одразу. Його рука знову торкнулася мого обличчя, пальці повільно провели по щоці, зупинились на підборідді. І його голос прозвучав глибоко, твердою впевненістю:

— Я відчуваю, що кожен мій нерв, кожна клітина тіла горить тільки тоді, коли ти поруч. Я не знаю, як це має виглядати на рівні магії — але всередині мене не зникло нічого. Навпаки. Я наче сильніший. Тому що кохаю.

Я всміхнулась крізь сльози. Це було не просто визнання. Це був обіт любові. Без умовностей, без ритуалів, без печатей.

— І я кохаю тебе, — прошепотіла я. — Більше за все. І більше, ніж будь-коли…

Я ковзнула долонею по його щоках, притиснулась лобом до нього й додала — тихо, щиро:

— І я хочу бути з тобою. Повністю. І тілом, і душею. Без залишку. Без сумнівів. Навіть якщо магія мовчить, моє серце кричить, що ти — мій.

Посилання

Анотація до книги "Не бажана наречена Дракона"

Я потрапила в інший світ — і відразу стала проблемою для принца.

Кайден не хотів мене. До тих пір, поки не побачив в моїх очах вогонь.

Тепер він гнівається. Цілує так, ніби в цьому — порятунок.

Стирає мій розум своїм тілом, змушуючи забути, чого я взагалі хотіла.

Я шукаю свободу.

Він — жадає влади над мною.

І якщо зв'язок між нами магічний... то чому я все ще відчуваю, як тремчу від одного його погляду?

Читати тут