«тільки б встигнути!»

"Не гаючи ні секунди, розвертаюся, сідаю в машину та мчу за нею.

Погода псується майже миттєво…

Небо темніє буквально на очах. Літній шторм налітає раптово, як часто буває в нашій місцевості. Вітер рве листя з дерев, дощ глухо барабанить по даху машини, а потім й град починає сипатися гострими крижинками, перетворюючи дорогу на смертельну ковзанку.

Тисну на газ, хоча видимість майже нульова.

«Тільки б встигнути!» – проноситься в голові. Тільки ця думка мене зараз турбує. Тож я ні на мить не замислююся про можливі наслідки та на максимальній швидкості мчу вперед.

Раптом різкий поворот. Скрегіт гальм. Мене зносить з дороги й… Стовп.

Він зненацька виростає переді мною, та я не встигаю навіть усвідомити, що відбувається…

Удар.

Сліпучий спалах болю.

Лобове скло розлітається на тисячі осколків, розсікаючи шкіру, залишаючи тонкі, криваві сліди. Світ втрачає обриси, затягуючись каламутною завісою.

Десь далеко виють сирени, але я ледь чую їх крізь ватний шум у голові, провалюючись у темряву…"

"ПОЧНЕМО З ПОЧАТКУ"

Розділ 24 вже на сайті!