Як казав Трумен Бербанк "На випадок якщо не побачимося: Доброго дня! Доброго вечора та доброї ночі!" Любі українці, бережіть себе і своїх близьких. Цінуйте рідних і коханих.❤️

До новин творчих! Нарешті ШІ згенерував мого Фелікса саме таким, яким я його уявляла!

Той, хто читав "Фенікса" знає, що в Фела розкрилося три єства і останнім був темний фенікс. http://booknet.ua/book/fenks-b436126 І це єство йому буде не просто приборкати.

Фел всміхнувся — тепер настала його черга обертатися на істоту. Його тіло зсередини наповнилося знайомим напруженням, мов пробуджувалась пам'ять полум’я. Він уже був готовий здійнятись у звичному вогняному вихорі, та щось пішло не так. Ще до того, як шкіра почала змінюватися, він відчув: це не те. Цього разу він обертався не на вогняного фенікса — і не на місячного, срібно-світлого, лагідного в своїй ясності. Те, у що він перетворювався, несло в собі щось інше. Більше. Темніше. З його плечей повільно здіймався дим, важкий і густий. Пір’я, що проростало, не вогняно-помаранчеве й не зоряно-срібне — а глибоко-чорне з матовим фіолетовим відблиском, як нічне небо перед бурею. Навколо нього не було ні жару, ні світла — лише тихе тремтіння повітря, що наповнилося чорною мрякою. Фел відчув це у грудях: морок і млу. Не зло, не спустошення — а глибину. Те, що мовчки існує в усіх речах і у кожній істоті. Тінь, що є не відсутністю, а складовою частиною життя. Він не боявся. Але й не впізнавав себе. Це був не просто новий образ. Це було одкровення із самим собою, його новим єством. Він — темний фенікс. Такий же вид феніксу, як чоловіка у печері, що йому снився.