«мить на березі»

Чому я написала «Мить на березі»

Коли я сідала писати «Мить на березі», я думала про всіх нас — тих, хто шукає своє «море». Знаєте, ту внутрішню гавань, де все нарешті на своєму місці: любов, сенс, спокій. Ігор і Кіра, герої моєї історії, народилися з думок про те, як ми боїмося відкритися, зробити крок до змін чи сказати комусь: «Я тебе кохаю». Я хотіла розповісти про людей, які здаються сильними зовні, але всередині борються з порожнечею й сумнівами.

Ця історія — про те, як важливо слухати себе, не боятися помилятися і вірити, що справжнє тепло поруч — у рідних, друзях чи тій людині, яка раптом стає твоїм берегом. Я писала її, згадуючи власні моменти, коли вагалася чи боялася, але також і ті миті, коли наважилася зробити крок. Море в оповіданні — це символ свободи й надії, і я вірю, що кожен із нас може знайти свій берег.

Ця книга — для вас, хто шукає, сумнівається, але все одно йде вперед. Напишіть у коментарях, що для вас ваше «море»?

З теплом,
Тала Княжа

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Букнет шукає відеомейкерів і креаторів!
Якщо ви добре відчуваєте сучасні читацькі смаки у соц. мережах, розумієте, що чіпляє аудиторію, вмієте створювати короткі відео і вже ведете власний активний канал - цей конкурс для вас! Ми хочемо знайти людей, з якими зможемо
Вона Зраджувала, ВІн Пробачав....(візуал)
СУЧАСНИЙ ЛЮБОВНИЙ РОМАН ЖАХІВ ...Обличчя Джозі спотворилося
Нагадування про Колумбійка Для Кілера
Всім Привіт! Так файно був стартував початок, і щось зараз заглохло. Мабуть зараз ті 21 стр, що в процесі це занадто багато, для прочитань. Мабуть не всім подобається мої божевільні Каміла та Ворон. Пишеш великі глави, то
20000 прочитань "Безлюдного острова"!
Ще вчора спіймала цю гарну циферку, сьогодні вона вже інша. Я не вірю своїм очам, що книга вже має стільки прочитань! Звісно, у порівнянні з бестами, це - ніщо, але для мене це неймовірне досягнення❤️ Мабуть найбільше зіграло
Що малює Міра?
Спадкоємиця крізь час Міра просто їхала автобусом до Ворохти. За вікном — Карпати, поруч дрімає мама, попереду — спадок, старий віадук і ще одна купа запитань, на які ніхто не поспішає давати відповіді. Здавалося
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше