На цьому тижні підганяю всі свої справи, і сідаю за наступний гарячий сюжет. Ідея зародилася минулого тижня, і не захотіла відкладати її, бо в планах було почати зовсім іншу книгу. Невеличка анотація до книги.

Пів року тому я наважилася на відчайдушний крок: покинула роботу, змінила місто й утекла від чоловіка, поруч із яким стрімко втрачала себе.

​Данило Горський. Мій колишній бос. Владний, одружений, нестерпно самовпевнений… і перший, кого я забажала до нестями.

​Цілий рік я губила думки від одного його погляду й переконувала себе, що ця одержимість мине. А потім він нарешті подивився на мене не як на підлеглу. І краще б цього ніколи не сталося. Бо кількох місяців вистачило, аби зрозуміти: ще трохи, і ця пристрасть залишить від мене самі руїни.

Тільки-но зародилася ідея нової книги, я почала подумки її смакувати — і майже одразу в голові вималювалася ідеальна обкладинка. Я чітко побачила якою вона має бути.

​Але потім прокинувся азарт поекспериментувати. На основі анотації та коротенького плану я попросила штучний інтелект згенерувати кілька своїх варіантів. Результат мене здивував, адже це зовсім не те

​Яка з них вам подобається найбільше? Та, що одразу народилася в моїй уяві, чи те, як атмосферу бачить штучний інтелект?