Підіймаюся на другий поверх, зупиняюся перед кабінетом Макса й роблю глибокий вдих – перед тим як відчинити двері та зробити крок у своє, як мені здається, щасливе майбутнє.

Я вже заздалегідь придумала й подумки ретельно підготувати фразу, якою потішу Макса.

– Так ти серйозно з Розовською замутив? – чую раптом з-за ледь прочинених дверей і завмираю. Здається, я впізнаю цей голос...

Мої пальці мимоволі впиваються в одвірок.

– Та припини, Сірий. Я що схожий на ідіота? Просто вкотре Владу ніс утер! – чую голос Макса та прикриваю рот рукою, щоб не закричати.

– І що, навіть ризикнеш йому все розповісти? – відповідає його співрозмовник, який тільки-но розламав моє життя на дві половинки: «до» та «після».

"ПОЧНЕМО З ПОЧАТКУ"

Розділ 23 вже на сайті!