Храм гріхів зі знижкою❤️

Вітаю, мої стихійні!❤️

Ця книга неодноразово змушувала мене плакати:
ХРАМ ЙОГО ОДЕРЖИМОСТІ 

І сьогодні до кінця доби на неї діє знижка -20%

Це друга частина дилогії грішних, першу книгу можна прочитати тут:

П'ЯТИЙ ІЗ ЙОГО ГРІХІВ 

Історія про те, що сила кохання здатна подолати будь-які перепони: відстань, час та навіть пам'ять. Історія, де зіткнулася метушливість великого міста та містичний спокій Карпат. Де кохання межує з одержимістю, а правда з болем. Тут емоційно, складно, але дуже чуттєво.

Жінка з карпатських полонин, яка живе сьогоденням, бо втратила будь-який зв’язок із минулим.
Чоловік із великого міста, який завис у минулому, бо там лишилася його надія на щасливе майбутнє.
Що між ними спільного?
Вона намагається достукатися до глибин своєї пам’яті та знайти себе справжню.
Він намагається відшукати ЇЇ. Жінку, яку кохав нестримно, шалено та роками вважав своїм найстрашнішим гріхом, а коли усвідомив, що вона була дарунком небес, вчергове втратив.
Щоби її повернути він ладен спуститися в пекло, але замість пекла його чекає храм. Храм його одержимості.

Також нагадую, що зараз в мене пишеться в процесі історія про дітей головних героїв ХРАМУ — Олексія та Соломію. Книга в процесі буде БЕЗКОШТОВНОЮ. Тож, якщо ви любите читати серійні книги — ласкаво прошу)) Якщо не любите — теж зазирайте, книги абсолютно самостійні))

ЗАКОН ЙОГО ГРАВІТАЦІЇ

— Ти дозволяла йому щось більше поцілунків? — слова зірвались раніше, ніж встиг себе зупинити.
Повисла пауза. Уточнення, про кого та про що мова — зайві.
Олексій подумки вилаяв себе за нестримні ревнощі, але ставки збільшувалися. Тримати емоції під контролем ставало дедалі важче.
— Що ти собі… дозволяєш? — задихнулась Соля і знову смикнулась. Навіть у напівтемряві видно було, як її щоки налилися жаром. — Відпусти негайно!
— Просто скажи: так чи ні? — вперто перепитав. Пом’якшуючи тон, додав: — І тоді відпущу.
Між ними зависла напруга, мов натягнута струна перед вибухом. І лише за мить, стискаючи зуби, дівчина виштовхала:
— Ні. Ніколи й ні з ким. Лише… та ніч на моє вісімнадцятиріччя. І тільки з тобою.
— Прекрасно, — задоволено, як кіт у сметані, вишкірився Льоша й виконав обіцянку — розтиснув захват, дозволивши їй відступити.
Уже приготувався до чергової хвилі обурення, готовий ловити її по всьому дому. Але замість того Мія, трохи повагавшись, збила подушку та, повернувшись до нього спиною, лягла на своє місце. І все б нічого, якби не її п’ята точка, що безжально вперлася йому в стегно. Навмисне це було чи ні — значення не мало. Але пройняло чоловіка знатно.
Та він не розгубився. Повернувся, обійняв її за стан і вклався поруч. Мія дихати перестала, коли мазнув носом вздовж її шиї та прикусив мочку вушка. Обпалюючи подихом, хрипло заявив:
— Ти можеш гратися в це заміжжя стільки забажаєш. Але він тебе не торкнеться. Ніхто не торкнеться. Лише я. Не забувай про це, Святолика. Добре?

Поліцейський, повітряна гімнастка та її партнер — трикутник набирає обертів. Тяжіння між героями шалене, чуттєвість на межі. І, звісно, не обійдеться без моїх фірмових інтриг))

_____________

Спілкування з автором, візуалізації та приємні бонуси в моєму телеграм-каналі.
Зазирайте, там тепло та затишно❤️

Дякую, що ви зі мною! Лю, ваша ЮМ❤️