Рецензія на твір у рамках марафону Тетяни Гищак

Рецензія на твір «Супергерой на мінімалках» Валерії Серпень, у рамках марафону Тетяни Гищак.

Перш ніж взяти на рецензію саме це оповідання, я заглянула і прочитала початок. І початок мені сподобався, захопив і викликав бажання читати далі.

Це вже великий плюс.

Справді, початок – це дуже мила, з гумором описана сценка про двох братів, один з яких збирається на косплей-фестиваль у крутому костюмі бога Тора. Хлопець, гордий від своєї крутизни, заходить до брата, а той саме мазюкає свого малолітнього сина зеленкою. У дію приходить ланцюг обставин – і нашого головного героя  випадково обливають зеленкою. Спочатку він у шоці: ну, і який тепер з нього Тор?! Але племінник подає ідею: «Дядько, ти тепер Халк!» Словом, з нашого героя нашвидку роблять крутого Халка.

Далі я розповідати не буду, щоб не спойлерити. Хочу тільки сказати, що оповідання миле. У ньому мається і трохи романтики, і трохи гумору, як і заявлено авторкою. І я з задоволенням ставлю їй сердечко за чарівну історію. Але коли читаєш другу главу, то практично відразу вгадуєш, чим закінчиться. І так, я не помилилася. ) У цьому немає нічого погано, бо оповідання читається легко і приємно. Але якби кінець був несподіваним, оригінальним, особливим, то це було б ще цікавіше.  

Написано легкою і живою мовою, але я б порадила виправити деякі помилки. Їх не багато. Але вираз «приймати участь» -- це калька з російської. Українською вираз звучить як «брати участь». Щоб бути справедливою, додам, що в інших місцях написано правильно, «брати участь». Тож тут просто треба виправити те, що авторка вже знає, але пропустила.

«Вирушила на зустріч пригодам». У даному випадку прислівник «назустріч» пишеться разом, бо Олеся йде не на побачення з пригодами, а вказано напрямок і відповідає на питання «куди?».

А взагалі, я б теж з задоволенням вирушила на такий фестиваль. )

Бажаю авторці успіхів та натхнення.