Зараз мої герої книги "Проєкт професора" схожі не на капучіно та еспресо, а скоріше на солодку здобу, різного терміну виготовлення...

Перш за все, ще не піднімаючись на поверх, Дональд зайшов у кафе на першому поверсі — там подавали чудові шоколадні та сирні мафіни з міцною кавою.

— Мені два, будь ласка. — Ледь стримуючись, щоб не почати облизуватися, попросив він, простягаючи картку.

— А мені райдужний пончик, три шоколадних мафіни й кава: гарбузова на безлактозному молоці з прянощами, лате на кокосовому, матча-лате та гаряче американо! — Лунав гучний голос позаду, над головою Дональда.

— Докторе Манн, почекайте! Я ще не відпустила доктора Уїтні! — Гукнула адміністраторка кафе, яка давно вивчила імена всього медперсоналу.

— Та ну? Не бачу такого! — Генрі зробив «козирок», прикриваючи долонею очі й прижмурюючись, водячи поглядом десь по стелі. Він опустив погляд униз, на непохитну спину Уїтні. — А ось і гном! — Він зареготав, зовсім не звертаючи уваги на те, що його ігнорують.

Оновлення по парним числам о 18:00. Сьогодні вийшов другий розділ)
Клікнути тут (Проєкт професора)

Ваша улюблена авторка, 
Olha Alder♡