Причина моєї довгої відсутності

Буду з вами відверта. Я вже не можу тримати це в собі, тому думаю, настав час пояснити, чому я з’являюся тут дуже рідко.

 

Ця тема буде не зовсім про книги. У моєму житті було багато страждань, які залишили після себе травми. Ви навіть не уявляєте, як мені зараз важко.

 

На фоні цього у мене з’явилися тривожні розлади. Я щодня відчуваю напруження, тривогу й невпевненість. Часто мені доводиться приймати заспокійливі, щоб не стало гірше.

 

Захоплень у мене багато, але займаюся ними не так активно. Я давно не писала історії, і це, напевно, помітно по моїй тривалій відсутності. Іноді мені складно навіть просто зайти сюди, почитати чиїсь оновлення, роботи.

 

Я не хочу, щоб мене жаліли. Просто хочу, щоб ви знали причину, чому я довго не з’являюся і не активна, і щоб ви мене зрозуміли.

 

Дякую всім, хто за мною стежить, чекає мене, захоплюється моїми книгами, розуміє і підтримує мене ❤️

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Лія Лореляйн
26.04.2026, 17:43:05

♥️♥️♥️Тримайтеся)

Лія Лореляйн, Дякую ❤️❤️❤️

avatar
Джулія Блеквуд
26.04.2026, 17:38:45

❤️❤️❤️

Джулія Блеквуд, ❤️❤️❤️

avatar
Віккі Грант
26.04.2026, 16:52:32

Сподіваюсь у Вас все буде гаразд, та можете повернутися щоб творити, буду чекати Ваші новинки♥️

Віккі Грант, Дякую ❤️❤️❤️

Інші блоги
Трішки ностальгї....
Іноді так приємно піддатися теплій ностальгії, відкласти всі справи і просто посмакувати ті моменти, коли сцени народжувалися в голові абсолютно несподівано. Буває, сидиш над текстом і навіть не підозрюєш, що за частку
Хлопці знайшли собі заняття...
На жаль, не те, яким займалися п'ять глав до цього ☺️ Я зачинив засув сам. В вагоні пахло квітами й холодним чаєм із вечора. Ліжко було застелене, нічим не нагадуючи ложе, де ще кілька годин тому ми змагалися в чуттєвій
Олівія
Знаєте, герої не народжуються одразу сильними, впевненими чи такими, якими ми їх бачимо на піку сюжету. Вони проходять довгий шлях через сумніви, випробування, зміну стилю та навіть поглядів на життя. Наша Олівія — не
Хвастаюся!
Коротше, я досі в шоці і не знаю як воно так склалося? Тож просто повихваляюся :) А ще мені тут сказали, що мої комікси нагадали "Врятувати шостого" то це комплімент чи образа? Самостійно перевірити можна тут
Гіфка до нової глави Пантери♥️☺️
​— Кохана, я не можу цілувати кішку — це якось занадто дивно. А я так хочу знову відчути твої губи, — усміхнувся я. ​Пантера фиркнула і зненацька стрибнула на мене, поваливши спиною на мокру землю. Щось мені
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше