Файтоска на вас чекає. Приєднуйтесь

А ви вже читали новинку «Холера з тим коханням»?

AD_4nXdEAaJvphnjQZ6qWXqdBjbqqwlUUcPOm3hMM8Ue6UCj7t3MCP-EnhKw-tYuSRub0jZRuZ3oNGhwdkVe2W-MckompprduSXOpISBiIONFhtBdDS3l8KHqVIB9tHzebfxiWf10DVn3w?key=1P-n4GxlpQtm0TM8-vPDDg

Уривок з нового розділу
У бібліотеці пахло старим папером, пилом і трохи кавою — хтось із працівників знову порушив правило про заборону напоїв у робочій зоні. Еніка мовчки перекладала книги на нижню полицю, ловлячи погляди відвідувачів.

День здавався тихим, але у спокійній атмосфері ховалися маленькі драми. Колега Оксана шепотіла щось по телефону, напевно, вкотре обговорюючи чужі життя. Старий бібліотекар пан Йосип намагався полагодити принтер, бурмочучи під носа.

Еніка відволіклась на звук дощу, що краплями стікав по старих вікнах. Її пальці мимоволі ковзнули по корінцю старої книги з потертою шкіряною обкладинкою. "Легенди Закарпаття".

Щось у цій книзі притягувало її. Вона сіла за стіл, обережно перегортаючи сторінки, відчуваючи дивне тепло від паперу.

Час ішов повільно. Робочі години тягнулися, наче густий мед. Еніка думала про те, що десь там, за вікном, життя йде швидше, яскравіше. Але поки вона була тут — у своїй маленькій тихій фортеці.

Еніка схилилася над книгою, її пальці торкалися пожовклих сторінок, ніби зчитуючи тепло від давніх історій. За вікном дощ сипався дрібними нитками, обплітаючи місто в'язкою сірістю. У бібліотеці стояла тиша, наповнена лише шурхотом перегорнутих сторінок.

Вона читала про відьомські легенди, про забуті обряди, які колись проводили на Закарпатті. Серце билося трохи швидше.

— Пані Еніко! — голос Йосипа прорізав тишу. — Відвідувачі чекають на абонементі!

Вона піднялася, поправила волосся і стримано попрямувала до стійки, відчуваючи, як незримі нитки старовинних історій ніби вже вплітаються в її власне життя.

 

Еніка зосереджено стукала по клавішах, поки мишка в її руці методично клацала. У бібліотеці стояла тиша, лише зрідка її порушувало перегортання сторінок чи стишені голоси біля рецепції. Вікна були трохи запітнілі від осінньої вологи, і крізь них ледь виднівся зелений купол монастиря, що здіймався над містом.

— Пані Чопик, — гукнула бібліотекарка Олена Іванівна, — тобі знову хтось написав у книзі скарг.


Читати далі 

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Лана Рей
10.06.2025, 20:16:46

❤️❤️❤️

Інші блоги
Свайпнути боса
Випадковий свайп — чи продумана гра? Вона не вірила в алгоритми. Не вірила в долю. І точно не вірила в другі шанси. Але екран уперто показував одне й те саме. Минуле, яке болить. І теперішнє, яке може зруйнувати все,
Мрії і візуалізації в книзі "Ел"❦❦❦
Я постукала до сараю, штовхнула двері: були не зачинені… Я увійшла й ледве не наштовхнулася на Руслана, який підвівся мені назустріч й підскочив до дверей. Він схопив мене за талію, аби ми обидва втримали рівновагу. Я
Світ за межами першого розділу
Поки що ви знаєте лише маленьку частину історії. Одна дівчина. Одне місце. Один початок. Але світ “Останньої Аврори” набагато більший. Сьогодні я хочу показати вам мапу — без пояснень, без спойлерів, без підписів
20% знижки в передплаті "Бібліотекарка для боса"!
Всім великий привіт! Сьогодні діє класна знижка в передплаті на мою книгу " Бібліотекарка для боса". Це весела і легка історія, що допоможе підійняти вам настрій і відволіктися від щоденних клопотів. Щастя, радості,
А я б написала краще ....
Нажаль дуже багато людей знецінюють працю інших. Сьогодні я була трохи шокована коли набрала подруга і сказала, що її знайомі прочитавши її ж знайомі почали критикувати її статті. Вона юрист і часто пише статі для
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше