Файтоска на вас чекає. Приєднуйтесь

А ви вже читали новинку «Холера з тим коханням»?

AD_4nXdEAaJvphnjQZ6qWXqdBjbqqwlUUcPOm3hMM8Ue6UCj7t3MCP-EnhKw-tYuSRub0jZRuZ3oNGhwdkVe2W-MckompprduSXOpISBiIONFhtBdDS3l8KHqVIB9tHzebfxiWf10DVn3w?key=1P-n4GxlpQtm0TM8-vPDDg

Уривок з нового розділу
У бібліотеці пахло старим папером, пилом і трохи кавою — хтось із працівників знову порушив правило про заборону напоїв у робочій зоні. Еніка мовчки перекладала книги на нижню полицю, ловлячи погляди відвідувачів.

День здавався тихим, але у спокійній атмосфері ховалися маленькі драми. Колега Оксана шепотіла щось по телефону, напевно, вкотре обговорюючи чужі життя. Старий бібліотекар пан Йосип намагався полагодити принтер, бурмочучи під носа.

Еніка відволіклась на звук дощу, що краплями стікав по старих вікнах. Її пальці мимоволі ковзнули по корінцю старої книги з потертою шкіряною обкладинкою. "Легенди Закарпаття".

Щось у цій книзі притягувало її. Вона сіла за стіл, обережно перегортаючи сторінки, відчуваючи дивне тепло від паперу.

Час ішов повільно. Робочі години тягнулися, наче густий мед. Еніка думала про те, що десь там, за вікном, життя йде швидше, яскравіше. Але поки вона була тут — у своїй маленькій тихій фортеці.

Еніка схилилася над книгою, її пальці торкалися пожовклих сторінок, ніби зчитуючи тепло від давніх історій. За вікном дощ сипався дрібними нитками, обплітаючи місто в'язкою сірістю. У бібліотеці стояла тиша, наповнена лише шурхотом перегорнутих сторінок.

Вона читала про відьомські легенди, про забуті обряди, які колись проводили на Закарпатті. Серце билося трохи швидше.

— Пані Еніко! — голос Йосипа прорізав тишу. — Відвідувачі чекають на абонементі!

Вона піднялася, поправила волосся і стримано попрямувала до стійки, відчуваючи, як незримі нитки старовинних історій ніби вже вплітаються в її власне життя.

 

Еніка зосереджено стукала по клавішах, поки мишка в її руці методично клацала. У бібліотеці стояла тиша, лише зрідка її порушувало перегортання сторінок чи стишені голоси біля рецепції. Вікна були трохи запітнілі від осінньої вологи, і крізь них ледь виднівся зелений купол монастиря, що здіймався над містом.

— Пані Чопик, — гукнула бібліотекарка Олена Іванівна, — тобі знову хтось написав у книзі скарг.


Читати далі 

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Лана Рей
10.06.2025, 20:16:46

❤️❤️❤️

Інші блоги
Книжкова весна на Букнет. Знижки + розіграш!
Друзі, на Букнет стартувала акція "Книжкова весна"! Упродовж її дії ви можете придбати книги улюблених авторів зі знижками до 30%, а ще - отримати шанс виграти промокоди на безкоштовне читання будь-яких платних книг
Коли реальність стає надто гучною, щоб мовчати...
Зазвичай я пишу легке романтичне фентезі з гумором. Але іноді стається щось, що пробиває навіть найбільш оптимістичний настрій. Я більше не можу дивитися на ці «випадкові» відео з порятунком тварин у ТікТок, не бачачи
Покидьок чи закоханий?
Мені страшенно подобається, що персонаж Анрі викликає геть протилежні відчуття у читачів ❤️ Скажу чесно - це саме те, чого я прагнула. То що, має людина право на неоднозначні вчинки заради власного щастя чи має бути межа? —
Світло, тіні та дзеркала: Знайомство з авторкою Ок
Сьогодні хочу познайомити вас із творчістю української авторки, чиї тексти змушують серце битися швидше, а думки — занурюватися у глибокі роздуми. Оксана Дичка — письменниця, яка майстерно працює в різних жанрах: від
Флешмоб "Два світи"
Побачив цей флешмоб у блозі Зодчої Тіней, та й вирішив собі теж доєднатися)) Ми бачимо світи крізь екран - але щоразу різні Прапор на стіні - експромт ШІ)) Але фраза, на диво, трохи стосується моєї роботи. Продовження
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше