Файтоска на вас чекає. Приєднуйтесь

А ви вже читали новинку «Холера з тим коханням»?

AD_4nXdEAaJvphnjQZ6qWXqdBjbqqwlUUcPOm3hMM8Ue6UCj7t3MCP-EnhKw-tYuSRub0jZRuZ3oNGhwdkVe2W-MckompprduSXOpISBiIONFhtBdDS3l8KHqVIB9tHzebfxiWf10DVn3w?key=1P-n4GxlpQtm0TM8-vPDDg

Уривок з нового розділу
У бібліотеці пахло старим папером, пилом і трохи кавою — хтось із працівників знову порушив правило про заборону напоїв у робочій зоні. Еніка мовчки перекладала книги на нижню полицю, ловлячи погляди відвідувачів.

День здавався тихим, але у спокійній атмосфері ховалися маленькі драми. Колега Оксана шепотіла щось по телефону, напевно, вкотре обговорюючи чужі життя. Старий бібліотекар пан Йосип намагався полагодити принтер, бурмочучи під носа.

Еніка відволіклась на звук дощу, що краплями стікав по старих вікнах. Її пальці мимоволі ковзнули по корінцю старої книги з потертою шкіряною обкладинкою. "Легенди Закарпаття".

Щось у цій книзі притягувало її. Вона сіла за стіл, обережно перегортаючи сторінки, відчуваючи дивне тепло від паперу.

Час ішов повільно. Робочі години тягнулися, наче густий мед. Еніка думала про те, що десь там, за вікном, життя йде швидше, яскравіше. Але поки вона була тут — у своїй маленькій тихій фортеці.

Еніка схилилася над книгою, її пальці торкалися пожовклих сторінок, ніби зчитуючи тепло від давніх історій. За вікном дощ сипався дрібними нитками, обплітаючи місто в'язкою сірістю. У бібліотеці стояла тиша, наповнена лише шурхотом перегорнутих сторінок.

Вона читала про відьомські легенди, про забуті обряди, які колись проводили на Закарпатті. Серце билося трохи швидше.

— Пані Еніко! — голос Йосипа прорізав тишу. — Відвідувачі чекають на абонементі!

Вона піднялася, поправила волосся і стримано попрямувала до стійки, відчуваючи, як незримі нитки старовинних історій ніби вже вплітаються в її власне життя.

 

Еніка зосереджено стукала по клавішах, поки мишка в її руці методично клацала. У бібліотеці стояла тиша, лише зрідка її порушувало перегортання сторінок чи стишені голоси біля рецепції. Вікна були трохи запітнілі від осінньої вологи, і крізь них ледь виднівся зелений купол монастиря, що здіймався над містом.

— Пані Чопик, — гукнула бібліотекарка Олена Іванівна, — тобі знову хтось написав у книзі скарг.


Читати далі 

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Лана Рей
10.06.2025, 20:16:46

❤️❤️❤️

Інші блоги
Фінальний день передплати...
Останній день передплати❤️❤️❤️ Найнижча ціна ❤️❤️❤️ Далі дорожче Рута вигадує нові і нові причини ненавидіти Захара. А він готовий на все, щоб повернути її та свого сина. Між ними – одна ніч,
Цікаве з книги
Коли я її побачив, як вона ризикує собою так безсенсово – в мене серце стало. Хотілося опинитися поряд і обернути крилами, щоб захисти від гострих і важких уламків що летіли, коли двоє маніпуляторів зчепилися не на життя,
❤️❤️❤️ Озвучка книги ❤️❤️❤️
Хочу поділитися з вами дуже особливою для мене новиною. На YouTube-каналі МІЖ СЛОВАМИ почала виходити озвучка моєї історії «Вітер та Магія». І я досі не можу до кінця повірити, що це відбувається насправді. Коли пишеш
Нова глава 66 вже на сайті
Невже Ніна жива?.. І чи справді Вейтар готовий стати Каель’таром, щоб дістати серце вівтаря? Чесно… я жахливо не люблю вбивати своїх героїв. І ви, мабуть, це вже добре знаєте. Але ця глава стала однією з найтемніших
Його єдина спокуса - оновлено!
У машині стояла густа, майже відчутна на дотик спека. Повітря було важке, насичене теплом наших тіл і солодкуватим ароматом освіжувача. Я вдихнула глибше, намагаючись розібрати запах — грейпфрут. Точно. Дивне поєднання:
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше