Мальборо знов почервонів, наче був винуватий в тому, що я не можу розрізняти сири на око. 

– Та ти просто безгрішний янгол. Навіть не знаю. чи можна тебе розбещувати таємницями сирної тарілки.

Мальборо підсунув мені тарілку, показав найближчий сир і урочисто сховав пляшку в холодильник. Замість забрати з собою на якийсь корпоратив. Мабуть, думає що сьогодні сир, а завтра вино.

А потім Кіра списана в тираж? Ага. Щаззз.

– Більше не буду тебе провокувати, вища істото.  Їж. Я потім. Мені щось… Я б чаю теж… –  промимрив він. 

І тут задзвонив мій телефон.

– Що таке знов? –  спитала я слідчого, бо висвітилося прізвище Сидоренка.

Отак сердилася, ображалася, а більше спертися нема на кого.  Тільки чи надійна опора цей Мальборо? https://booknet.ua/reader/tretya-dvchina-kovboya-malboro-b437435?c=4770257