Хочеш дещо... покажу?/ Традиції/ Аудіокнига

"Віко, а хочеш я тобі дещо... покажу?" — запитав в останньому розділі Василь з моєї книги "Кохання починається з "Дії"" свою фіктивну наречену.
А я у вас не питатиму нічого, а відразу дещо покажу)))))

Скільки себе пам'ятаю — щороку на Трійцю у моєму домі є васильки, чепчик і гілочки клену. Інколи на Новий рік ялинки немає, але на Зелену неділю ці васильки, чепчик і клен — це must have!  От мені й цікаво, а ви не забуваєте традиції цього свята? Чим прикрашаєте у цей день дім?


До речі, про ці традиції минулого року я згадувала у книзі "Згадала баба, як дівкою була АБО Шлях до серця математика". Цікаво, що цю гумористичну книгу я писала минулим літом. Потім були романи з драматичнішим сюжетом... А тепер, щойно потеплішало, і мені знову закортіло писати гумор:) Літо — завжди час усмішок)) Тож не дивно, що книга, яку зараз я пишу "в процесі" "Кохання починається з "Дії"" теж така)) Ось, ловіть уривочок з неї:

 

[...— Хочеш я тобі дещо покажу?

— Що? Прямо зараз? Тут?! — витріщила очі дівка.

— Ні! Ні... Можна ввечері... Або після сніданку. Щоправда, для цього треба піти на ферму на інший кінець села.

Відповідь Василя остаточно збила з пантелику нещасну наречену.

— Пробач, але куди треба йти? На ферму?! Це щось типу натяку на сінник?

— На який ще сінник? Ні. Просто загін із тваринами на батьковій фермі знаходиться... Я так зрозумів, що ти любиш тварин і тому хочу тебе з деким познайомити, — загадково мовив син фермера.

Віка всміхнулась. Втішно та радісно. А потім і закивала голівкою.

— Якщо познайомиш з якоюсь милою тваринкою, а не диким звіром, то я тільки "За"..]

Але це ще не все! У мене є ще дещо, що хочеться вам показати)))

І це "Дофаміновий капкан" — мій перший великий роман,

який став аудіокнигою! І відсьогодні на каналі "Книгомандри" аудіокнига вже доступна на YouTube,

як по розділах окремо, так і повністю!))

Повну версію та перші розділи окремо можна прослухати тут:


Дякую за увагу та зі святом!
Бережіть себе ❤️

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Інна Турянська
09.06.2025, 09:41:25

Дуже красиві квіти! І книга просто бомба:) дійсно якась трагікомедіїя виходить ❤️

Марина Тітова
09.06.2025, 12:57:04

Інна Турянська, Дякую тобі, Інночко ❤️ Що поробиш, як у житті і книгах часто трагедія любить ходити поруч із комедією))

avatar
Вікторія Вецька
08.06.2025, 21:20:55

Яка чудова традиція! В мене в сім'ї теж була одна в дитинстві ми з мамою і сестрою їздили до церкви по липу,( бо вона тільки там і росла), а потім прикрашали нею ворота, хвіртку будинок, і мені подобалося це дійство, а зараз я виросла і поїхала від них за три дев'ять земель, а тепер сумую за тим часом.

Показати 3 відповіді
Марина Тітова
08.06.2025, 22:11:26

Вікторія Вецька, ❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️

avatar
Анжеліка Горан
08.06.2025, 21:44:40

Вітаю) У нас завжди була традиція прикрашати будинок лепехою, м'ятою і липою. З дитинства подобався аромат лепехи)) Мої вітання з аудіокнигами❤️

Марина Тітова
08.06.2025, 21:54:00

Анжеліка Горан, Ой, клас, які чудові поєднання!))) Аромати, що треба ❤️
Щиро дякую ❤️

avatar
Олеся Глазунова
08.06.2025, 21:13:44

Дуже гарні квіти ❤️❤️❤️
А я вже слухала оповідання)))

Марина Тітова
08.06.2025, 21:48:31

Олеся Глазунова, Дуже дякую ❤️❤️❤️

Інші блоги
Любов- чому вона насправді має значення
З погляду езотерики та енергетики, прагнення кохати й бути коханими це не просто емоційна потреба чи примха людської психіки. Це фундаментальний закон Всесвіту, адже Любов це та сама первинна сила та вібрація, з якої вибудовано
​безстроковий Марафон-КнигообмІн❤️
✅ЧИТАЄМО, ОБГОВОРЮЄМО, ПРОСУВАЄМО! ​Вітаю! Цей блог — майданчик для чесного обміну відгуками. Марафон безстроковий, модерація мінімальна, усе будується на прозорій механіці та взаємній повазі. ⚠️​Головні умови:
Золотий Цвіт Папороті - 8
✨ «Золотий Цвіт Папороті» ✨ Іноді найскладніша подорож — не та, що веде крізь далекі світи чи невідомі дороги. Найважча подорож починається тоді, коли людині доводиться зазирнути всередину себе. Ми
Коли рецензія б'є точно в ціль!
Написати книгу — це одне, а от побачити її очима уважного та в’їдливого читача — зовсім інший досвід. Величезне дякую Сергію Більцану за неймовірно детальну, чесну та глибоку рецензію на «Обрану»! Сергій
Покарання життям: коли смерть стає милосердям
Іноді смерть — це не вирок. Це милосердя, якого ще потрібно заслужити... ✨♥️✨ Ми звикли думати, що найстрашніше, що може статися з людиною, — це кінець її земного шляху. Але що, якщо смерть — лише легкий вихід? Шанс
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше