Що ж.. Трохи про мене)

Сиділа й думала, як же представити себе на своїй сторінці. До того там було написано лише кілька слів. Довго сумнівалася, бо хотілося сказати щиро — і водночас не перебільшити.

Тож ділюся цією обновою і тут, у блозі ❤️

 

  "Привіт, я — мрійливий домосід. Мій стиль письма — кінематографічний. Читаючи текст, ви бачитимете слова перед очима.

  У мене є тяга до романтизації трагізму. Я люблю вплітати символи, і… в моїх текстах не буває випадкових слів.

  Усе навколо — важливе. Усе — частина картини: світло лампи на столі в темній кімнаті, задумливий силует під дощем із цигаркою, що ще жевріє червоним, відведений погляд сором’язливих темних очей, шелест свіжої зеленої трави під пальцями, круглий слід від чашки чаю на дерев’яному столі…

  Це не випадковості — це моя мова.

  Іноді ви будете всередині голови персонажа, загубленого в саморефлексії, а іноді — у самісінькому епіцентрі стрімких, нестримних подій.

  Я люблю тишу. Люблю гучність. І люблю їхнє поєднання.

  Мої історії — з серця. Знайте: я була там. Бачила кожного. Відчувала кожного. Тепер це відчуваєте й ви."  
     

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Чарівна Мрія
05.06.2025, 14:27:55

Я читала - підтверджую! ❤

Чай Дивака
05.06.2025, 14:28:57

Чарівна Мрія, Дякую пані)))❤️❤️❤️

Інші блоги
Вечірні теревені ❤️
Вже дуже давно ловлю себе на максимально дивній ситуації. До мене приходить натхнення приблизно після кількох днів повного відпочинку і, можливо, навіть деградації (не виходячи на вулицю, не спілкуючись ні з ким). От просто
Буктрейлер до 1 частини "Впусти мене у своє серце"
Вперше роблю картинку з посиланням на відео, якщо що не засуджуйте. Намагалась, як могла. Запрошую до перегляду:)
Про деякі речі які складно писати.
Вивчаю потроху деякі аспекти письменницького ремесла. І останнім часом доволі складно писати, тому що опрацьовую певну техніку і думаю над нею. Майстерність автора проявляється не в тому, щоб пояснювати та розжовувати,
НІ! НІ! І Ще Раз НІ!
А цій знижці - так!) Іспит для ректора - Якщо боїшся, так і скажи, - зелені очі звужуються, грайливо поглядають на мене. - Не дочекаєшся! — От чорт! Знає на що тиснути, адже я ніколи не дам задній хід, тільки повний вперед! -
Аліна лютує...
​Вітаю, любі мої букнетівці!❤️ Запрошую до оновлення: Аліна з'являється на сходах із дитиною на руках. У мене очі лізуть на лоб! Не можу відірвати погляду від немовляти, щоб подивитися в очі матері. Але ковтаю і видихаю... ​—
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше