"Казали, нібито вовкулаками верховодить Зоряна Примара – дивне створіння, яке застрягло між світом живих та Потойбічним. Вона завжди з’являлася в оточенні вовкулаків – темна постать у довгому червоному плащі з відлогою. Неясна, нечітка, начебто зіткана з туману. Темне обличчя, на якому сяяли величезні яскраві очі, наче дві зорі. На кого подивиться Зоряна Примара, той вже не жилець на цьому світі. Вона вбивала сама, палючим поглядом зоряних очей, або нацьковувала на людей своїх вірних вовкулаків. Результат був один – смерть!

  Люди навчилися захищатися від вовкулаків. У місячні ночі за межами міста розводили вогнища з осикових та ялівцевих дрів. Густий дим, що йшов від тих вогнищ, відлякував вовкулаків. Бертран бачив, як місто оточували вогняні цятки, начебто намисто-оберег. Це видовище заспокоювало його. А ще – по замку бігали коти. Багато котів, як дорослих так і кошенят. Вважалося, що ці милі тваринки відчувають наближення вовкулаків, починають тривожитися і сповіщають хазяїв".

Якщо вам цікаво, запрошую сюди: "Замок Монтьєль".