"Викрадач"

Злива заливає джунглі, темрява душить, а кожен крок може стати останнім. Саме в такій атмосфері розгортається п’ятий розділ роману "Без радіозв’язку" — "Викрадач". Це не просто сторінки тексту, це пульсуюче серце історії, де війна змушує обирати між обов’язком і совістю.

Том, молодий фермер, який мріє про мирне життя, стоїть перед вибором: виконати наказ, що знищить ціле село, чи ризикнути всім, щоб врятувати Кімі — дівчину, чий мовчазний погляд важить більше за слова. Разом із Реєм, його другом, який ховає біль за сарказмом і мрією про музику, вони кидаються в пекло зливи, багнюки й страху. Їхня поїздка через джунглі — це не просто втеча, це бунт проти війни, що краде людяність.

Цей розділ — про дружбу, яка тримає, коли світ руйнується. Про відчай, що штовхає на подвиги. Про надію, що тліє навіть у пітьмі. Ви відчуєте кожен удар дощу, кожен поштовх джипа, кожен сумнів у серці Тома. Це історія, яка змусить вас затамувати подих і запитати: а що б я обрав?

Прочитайте "Викрадача" — і дозвольте цій історії торкнутися вашої душі. Вона нагадає, що навіть у найтемніші часи ми здатні залишатися людьми.

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Чарівна Мрія
04.06.2025, 20:50:31

Драматично)

Сергій Оріанець
04.06.2025, 22:01:38

Чарівна Мрія, Ваше слово — коротке, але влучне! Це той момент, коли емоція говорить більше за цілий абзац. Спасибі!

Інші блоги
Доки смерть не розлучить нас? Ні, ми підемо далі
❤ У кожній троянді — шипи, у кожному солодку ковтку — присмак заліза. Справжня пристрасть не буває стерильною. Вона пахне землею, старовинним сріблом і пелюстками, що вже почали в’янути. ❤ Кажуть, кохання
Я втомилася так жити...
«Я втомилася так жити...» — фраза, яку кожна з нас шепотіла в темряві, але боялася вимовити вголос. Коротке есе «Я втомилася так жити» про силу, яку ми не обирали, не сповідь і не мемуари. Це розмова з кожною
"Пастка для бабія" — МІльйонник!
Друзі, щойно побачила, що моя книга "Пастка для бабія" набрала рівно 1 мілійон переглядів! Дякую всім читачам, що звернули увагу на цю книгу, підтримали коментарями, зірочками і вподобайками. Це мій перший роман
Побачення №3!
Побачення №3 підготувало для Яни варення, смачну домашню вечерю і гіперопікаючу матусю її чергової пари.? — Ой, в мене ж для тебе є подарунок! — спохопився раптом Михайло і поліз у пакет. Я тільки зараз помітила,
"Знак"
Сьогодні в лютневому парку людей насправді не так багато але я б дуже хотіла дізнатися що у кожного з них на душі про, що думає той молодий хлопчина, та сім'я чи мама, яка дивиться як її дитина гойдається на гойдалці...
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше