Чи зможуть вони зупинитися?

Добігають кінця останні  години знижки на мій роман "Дві кохані мільярдера"! 

Я - безробітна журналістка, якій пропонують стати помічницею власника видавництва і вести його соцмережі. Між мною та моїм босом лише ділові стосунки. Та й як може бути інакше, адже ми живемо у двох різних світах, які майже ніде не перетинаються.

Вона - відома фотомодель, улюблениця мільйонів. Їй усе вдається, за що б вона не бралася. От і зараз вона вирішила написати книгу про саму себе. А чому б і ні?

Що нас може об'єднувати - таких різних, таких несхожих? Кохання. Кохання до одного чоловіка... Але все зміниться, коли з'явиться третя...

Також сьогодні діє знижка на роман Мар'яни Долі "Ритуали зради"! 

Злата дізналася, що чоловік їй зрадив, і вирішила подати на розлучення. Він наполягав на тому, щоб спробувати врятувати шлюб, і для цього звернувся до сімейного психолога. Але ще не знав, чим усе обернеться...
Віка завжди була ідеальною дружиною. Вони з чоловіком жили душа в душу, та одного дня, зазирнувши в його телефон, вона побачила листування з іншою жінкою... А потім він взагалі пішов, залишивши її саму. Здавалося, все гірше нікуди, але часом життя робить несподівані повороти...

На роман Влади Холод і Мар'яни Долі "Фіктивна наречена для мільярдера"

Андрій був моїм першим коханням, я вірила, що у нас все серйозно, хай наші стосунки і починались як фіктивні. Але потім він кинув мене прямо перед випуском, сказавши, що для нього це була просто гра. Я намагалась забути його, задля цього не поверталась з Англії, та через хворобу матері була змушена шукати роботу в Україні... Коли я знайшла ідеальну вакансію, виявилось, що саме Андрій мав стати моїм новим босом...

Та на роман Влади Холод "Донька мого ворога"! 

Він — багатій і бізнесмен, вона — донька його ворога. Він більш ніж на десять років старший і не збирався закохуватись, але доля вирішила інакше... Та чи зможуть вони зберегти їхній секрет від її батька?..

Запрошую також до мого роману "Викрадена наречена"! Сьогодні вийшов дуже емоційний розділ, ось уривок для вас: 

Я взяв Віолу за руку і повів до будинку. Йшов швидко, кров пульсувала в скронях, серце билось дуже часто. 

Ві мовчала, стискаючи мою долоню. Коли ми вже дійшли до дверей, вона сказала:

 — Він все одно втратив свій шанс, коли не забрав мене тоді, ну, ти знаєш, коли… 

Я поки що мовчав. Ми зайшли до будинку, потім я повів її сходами вгору. Серце все ще не заспокоювалось. Коли ми дійшли до другого поверху і варто було відпустити її, я притис Ві до дверей своєї спальні і зазирнув в очі:

— Ти спеціально його викликала? Щоб розізлити мене?

Тупо було заперечувати очевидне. Я розгнівався. Реально. Втратив гальма, хоча до цього більш-менш контролював ситуацію.

 — Я його не викликала, — вона задерла вгору підборіддя. — Він сам подзвонив, сказав, що є якась важлива розмова… А що, тобі можна серед ночі поїхати до іншої, а мені ні?!

Замість того, щоб щось відповісти, я впився губами в її губи. Тільки коли зробив це, зрозумів, що я дуже хотів цього весь цей час. Дивно, що тримався так довго. 

Ві не відштовхнула мене, навпаки, міцно обняла і відповіла на поцілунок. Я відчув, що вона вся тремтить. 

Я і сам, здається, був в нетерпінні. Тіло реагувало на неї дуже гостро. Кожен дотик до неї викликав цілу бурю всередині. 

Я штовхнув двері за її спиною, продовжуючи цілувати її. Пару кроків, і ми опинились біля ліжка. 

Якщо не зупинитись зараз, то потім я вже не зупинюся...