Хроніки Загрії тепер Аудіокнига))

Дорогі друзі, у мене приємна новина. Для всіх хто полюбляє українське фентезі та аудіокниги є можливість слухати Хроніки Загрії в чудовій озвучці.

Багато хто з нас мріяв про безсмертя та силу, проте, що як їх ціна — твоя свобода?
Сувора плата, подумаєте ви, але не для світу, простори якого заполонили шарги, свиноподібні істоти мета існування яких — знищення людства. Але це не єдине зло, яке загрожує жителям Туманного світу. Сувої, знайдені шукачами в підземеллях попереджають про прихід женців, створінь, древніших за людство, могутніших за будь-якого мага, кровожерливіших, ніж усі шарги разом узяті.
Запрошую поринути в незвіданий край сповнений пригод і таємниць, де магія та здоровий глузд переплітаються із законами жанру RPG.

 

Буду вдячний моїм читачам, якщо ви перейдете на канал та підтримаєте відео лайком)))

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Вітаю з аудіокнигою)))

Влад Вірт
03.06.2025, 16:07:26

Сергій Бобрицький, Дякую)

Інші блоги
Зміна обкладинки “свахи для Npc”
стара версія нова версія ✨✨✨✨✨ ❗❗❗❗❗ Читати тут:«Сваха для NPC та її бос» https://booknet.ua/reader/svaha-dlya-npc-ta-bos-b456406?c=5065126 До фіналу — всього 5 розділів! Встигніть дізнатися, чим закінчиться
Гаряче оновлення і палка знижка! 1.11.26
Або навпаки?))) ⭐️Ррррраз! ОНОВЛЕННЯ! Коли я беру Олесю за руку, то відчуваю, що вона тремтить так само, як і я. — Тобі холодно? — схвильовано питаю, вдивляючись у її прекрасні світло-зелені очі. — Трошки, — зізнається
Фешен шоу (оновлення Порталу)
Невеличке затишшя в «Порталі у Гріх». Нахабу прогнали, напхали в панамку і читачку не віддали. Як добре, що у світі Гріха багато чоловіків, які готові миттєво прийти на допомогу і вдягнути потрібний образ. Решта дня
Дублюю пост, бо чомусь зник!
Пані та панове, вітаю! Ми офіційно дійшли до старту нашої історії! І якщо чесно, я досі не можу повірити, що після всіх голосувань, підрахунків і моїх спроб не зламати собі мозок ми нарешті отримали готову основу для майбутнього
Вагітні справді трохи тупіють?
Не знаю, скільки я так просиділа, але нарешті двері ліфта відчиняються, і з’являється Едвард власною персоною. — Ніко? Що ти тут робиш? — дивується хлопець, побачивши мене. — Милуюся процесом будівництва нового
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше