Всім привіт. Оновлення книги.

Фрагмент: 

Я зайшла у квартиру. Світло було лише на кухні. Зайшла у неї та побачила як Діма сидить за столом. На столі купа паперів та включений ноутбук.
— Що робиш? — тихо запитала.
— Працюю. У нас секретарка пішла у декрет, тому стало важкувато – він протер своє обличчя долонями — а, ти, що? Як там Катя?
— Посварилась зі Славою — сказала я та сіла за стіл — думає, що він їй зраджує.
— Ситуація не краще — сказав тихо коханий.
— Дім, Катя сказала, що коли ти Олю виганяв з квартири ти її й пальцем не торкнувся. Це правда? — він подивився на мене, а після зітхнув.
— Правда. Мені було гидко не те, що її торкатись, а й дивитись — Діма замовк на декілька хвилин, а після продовжив — цікаво як все сталося? — я лише кивнула головою, що так — той день досі у моїй пам’яті, забути не можу, але дуже цього хочу. Я прийшов додому раніше, зустріч одна перенеслась на інший день. Тож вирішив зробити сюрприз Олі. Але сюрприз зробила вона. Пам’ятаю, зайшов у квартиру та відчув якусь тишу, якої злякався. А після пройшов до спальні, двері були зачиненими, але звуки звідти були. Я зайшов у спальню та побачив, що вона лежить під якимось чоловіком. Побачили мене не зразу, але коли побачили Оля зразу накинула на себе халат. А той чоловік просто вийшов з кімнати, а після й з квартири. Оля намагалась, щось пояснити. А я не думаючи, дістав валізу, кинув всі її речі у валізу та викинув її з квартири. Хотів так зробити з Олею та стримався. Бо не хотів до неї й пальцем доторкатись... І все це було на очах у Каті. Вона тільки прийшла зі школи... Одинадцятий клас закінчувала. Якось так... Після місяць не міг зайти у кімнату, бо все нагадувало її та ту картину. Змінив у кімнаті буквально все, шпалери, підлогу, меблі та все до найменших дрібниць. І тільки після ремонту все стало на свої місця... Ну майже все. Я довго не міг прийти до тями... Кохав я її.

Всім гарного дня. Бережіть себе.