Добрий вечір, мої хороші!

Запрошую до нового розділу роману, "Вкрадене серце".

Уривок.

— Доброго вечора, Вікторе Андрійовичу, я привіз Маріанну. Вона біля воріт. Тож заберіть її, бо я не впевнений, що вона сама дійде до будинку...

— Що з нею? — перебиває мене розлючений Котов.

— Набралася, як Шарік бліх, та зіпсувала мені вечір, — розлючено повідомляю я, й додаю. — Завтра всі це обговорюватимуть...

— Чому ти привіз її до мене? Це ж твоя наречена... — верещить батько дівчини.

— Це ваша донька, і я вас вчора попередив, що заручини розірвано, — нагадую. — Речі Маріанни завтра привезуть мої люди, — ставлю чоловіка перед фактом і прощаюся. — На добраніч!

Вже сідаючи в машину, чую, як з-за воріт мене проклинає Маріанна. Та мені уже майже байдуже. Зараз мене хвилює лише Аїда. Можу тільки уявити, скільки їй всього довелося пережити через мене...

Читати тут...

Приємного читання!