Сьогодні Кіра дізнається, як звати батька Дима. А ми з її спогадів здогадуємося про щось вкрай важливе, чого вона сама ще не знає. А ще і ми, і Кіра побачимо, як Мальборо вміє виправляти власні помилки. https://booknet.ua/reader/tretya-dvchina-kovboya-malboro-b437435?c=4763953Так що не пропустіть цікавий розділ. І додавайте книгу до бібліотеки, хто ще не встиг ) 

– Дмитррро Ярррославич Гррречаний. –  він так натискає на Р, це точно щось значить.

– А гарчати нащо?

– То тато мене назвав. На честь діда. Ім’я чоловіка має містити Р. Щоб одразу було чути, що то не дівчинка. А в мене от скільки ррррр. –  хвалиться малий.

– Нічого подібного. – не втримуюся від усмішки – ти Дим. Нема РРРР. А от я Кіррра. Я що, хлопчик?

– Ти чого дражнишся?

Він ображається, як за щось путнє.

– Не знаю. Вибач. Настрій такий. Я ж і так знаю, що ти хлопчик. І цього вже не змінити ніякими  літерами, ти ж сам батькові казав. 

– А, ну як настрій, тоді ясно. – дуже серйозно киває малий. – Мені теж часто буває погано. І тоді хочеться когось образити. Мама казала, так робити не можна.

– Ну раз не можна, то я не буду.

Хух. Ім’я якесь, фу. Яррррросллллллавввв, гав гав. Крикни, пів вулиці озирнеться. Не те що Дим. Або Кіра.  І вже ясно, що все одно не буду до нього так звертатися. Гррромадянин Гррречаний, Яррославе… А по батькові так і не знаю. Кринж якийсь. 

Ой. Ми ж спішимо!

Отже, Кіра поки що так і не дізналася, як насправді всі звуть батька Дима. А ми з її спогадів здогадалися про те, звідки вона може пам'ятати Мальборо. Бо від нас нічого не приховаєш ))) А що буде, коли Кіра дізнається хто є хто?

І як Там Світлана,чи приходить до тями?

А це кадр з реклами, де використані ескізи її матері. https://booknet.ua/reader/tretya-dvchina-kovboya-malboro-b437435?c=4763953