Замість тисячі звичайних слів — 83 слова уривка з останнього розділу "Кохання починається з "Дії""!))) (Я рахувала, чесно, але ви теж можете перерахувати, якщо не вірите:)))

— Мамо, однак не гарно якось все виходить. Брехати всім... Робити несправжнє весілля... Не можу я так!

— А ти зможи! Синку, брехня заради відпустки — це не брехня, а благородна справа! Ну хіба ж я б тобі казала щось, що б могло нашкодити тобі? Мама поганого не порадить!.. Все село очікує на тебе й твою наречену. Мусиш приїхати та її привезти! І тільки спробуй приїхати сам чи взагалі не приїхати! Я тоді сама приїду за тобою, де б ти не був! Ти мене зрозумів?

Саме таку настанову дала матір головному герою Василю. Ну то й що, що Васі тридцять п'ять рочків?) Але мама — то ж святе! Маму треба обов'язково слухати)))

Але, нюанс... Малесенький такий) Мама сину, сама того не знаючи, порадила одружитися (хай навіть і не насправжки) з дев'ятнадцятирічною дівчиною... Різниця у віці на 16 рочків — разюча. Еге ж?

До речі, ось і ця юнка — Віка ❤️

Та у Василя вибору немає... Його загнали у замкнутий кут! Наречена його кинула й полетіли у прірву всі плани, але командир дав відпустку на десять днів для того, щоб він одружився, а все село чекає його з нареченою Вікою з Запоріжжя і якщо він не приїде, то люд рознесе про Васю погані чутки. І на додачу... Свині. Кури. Кролі. Всі зарізані! Заради весілля... І як тут відкараскатись від маминих настанов?)) Адже дійсно мама діло каже))

Материнське серце відчуває, як буде для її дитяти краще! І мудрість, набута роками, у поміч стає. Однак, чи сама вона не була молодою? Чи не робила помилок?)) Про це, звична річ, контора замовчує, але компроматами слугують фото))

А ось такою у свої дев'ятнадцять була

Ольга Миколаївна — мама Васі ❤️

Але ще подивимось, чи добру справу зробила турботлива неня, адже хто зна, як вживеться вона з невісткою. Чи прийме її? А невістка її мамою покличе? Чи її примусять це зробити?

Втім, про примус з добрих намірів Віка, як і Василь, теж добре знає. У другому розділі бачимо уривок, де і їй вибору не дали!

— Тож вітаю тебе, Вікусь! Ти сказала "Так"! А що? Тобі вже дев'ятнадцять років. Заміж уже й пора. Я у твої роки вже давно була заміжня і вже й народила! — завертіла пінцет у своїх руках майстриня, життя та любові знавчиня.

— Яке "Так"?! "Як так!? — занервувала і завертілась на своїй лежанці дев'ятнадцятилітня Віка.

— Мовчки! Клацала, клацала та й наклацала! А що тут такого? Кажеш, він військовий? Тож добре! Отже, заробляє гарно. Та й прізвище бачу в нього поетичне таке... Лебединський... А що? Лебединська Вікторія — як чудово звучить! Ліпше ніж Віка Піндюріна. То ж все правильно. Молодець, Вікусь, прекрасного нареченого ти собі вихопила!

— Якого нареченого? Він не мій наречений! Це якась помилка!

— Піндюріна, не випіндюрюйся! Чи ти хочеш вік сидіти у дівках та так і лишитися Піндюріною? Не вигадуй! Хапай свого "мужика на добу" поки є можливість!..

А ось і білява майстриня-лешмейкер ❤️

Наведений уривок демонструє бесіду Віки з її лешмейкером на сеансі нарощення вій. Але чи не здається вам дивною поведінка цієї... "лешмейкерши"? Як гадаєте, чи здатна стороння людина ось так ухвалити рішення замість Віки? (З уточненням, що Віка нарощувала вії вперше)... А якщо ні, то хто вона дівчині така ?)) Якась близька людина?..

Ось таким і буде запитання до вас, мої любі та уважні читачі ❤️ Відповідь на це, ми звісно, вже дуже скоро отримаємо у найближчих оновленнях, але все ж, цікавлять ваші думки))

Нагадую, що ця історія Віки та Васі входить до флешмобу #Нерівні пари, книги з якого можна знайти за цим самим хештегом ТУТ ❤️

Бережіть себе ❤️

P.S.: і доєднуйтесь у мій ТГ канал,  бо там опитування ✨️