Після стоматолога

Коли тебе болить зуб – ні про що більше ти думати не можеш. Знаходиш невеличку клініку поряд iз домом. Йдеш туди. І що лікар каже? Міняти треба... Повністю. Ставити імплант.

Та ще й недорого!

Новий зуб вростає. В голові з'являється бажання.
 

...І на смак воно як залізо.
 

!читати нову історію

 

 

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Наталія Шепель
30.05.2025, 16:46:27

Мабуть, стоматологи поки мої улюблені лікарі, на відміну від деяких...

avatar
Мрія Чарівна
30.05.2025, 14:54:05

Оце надто страшне для мене((( Я тільки анотацію прочитала, мені вже погано(
Мабуть, для жахів це чесний плюс

Чарівна Мрія, зуби справді можуть сильно припекти)

avatar
Оксана Павелко
30.05.2025, 15:10:02

Це напевно сама актуальна й наболіла тема для пересічного громадянина :)). Стоматологи то самі страшні бабайки нашого дитинства ))

Оксана Павелко, карабаси-барабаси!)

avatar
Тамара Юрова
30.05.2025, 15:16:17

Обожнюю відвідувати стоматолога. Я там морально відпочиваю. Зараз вчу дітей, що то не страшно. Але Вас почитаю. Цікаво...

Tamara Yurova, колись візит до стоматолога був набагато більш неприємним моментом) але й інструменти тоді у них були більш примітивні... Від того - більш болючі

Інші блоги
А якщо темрява — це ще не найстрашніше, що існує?
Ми звикли боятися нічних лісів, демонів, проклять і тих, хто стукає у вікна після опівночі. Але що, коли за всім цим ховається щось набагато давніше? Те, чого боялися навіть боги. У «Чорнобозі і Бісиці» на героїв
«все (не) за планом 3» — епілог уже на Букнеті!
Привіт! Що ж, я дописала «Все (не) за планом». Епілог викладено, крапку поставлено, а я тихенько лежу під столом — щаслива людина з порожньою головою. Для тих, хто відклав покупку на «ще подумаю», сьогодні
Новинка: академка Залік із катастроф
Вітаю! Сьогодні починаю виклади навинку: гумористичну академку "Залік із катастроф" Бути дочкою ректора магічної академії — не завжди перевага. Особливо якщо ти вже третій рік навчаєшся там без жодної краплі
А дракониця не згодна...
Зачиняю вхідні двері й на мить завмираю, притиснувшись до них спиною. Прикриваю очі, і переді мною знову постає він… Ні! Жену від себе видіння. Зараз не час для слабкості… «Ти добре подумала?» — раптом подає
Як «випадковий» персонаж стає ключовою фігурою
Вітаю, мої любі читачі та слухачі! Нещодавно ми з вами вже говорили про те, чому великі історії варто читати з першої книги, а не з середини. Сьогодні хочу показати це на живому прикладі з циклу «Обрана» — на прикладі
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше