Про серйозне і несерйозне...
На прикладі фентезі. Тобто не зовсім "несерйозне"...
Я це називаю твори з високими і низькими ставками (якщо ви знаєте, як це більш точно назвати, то підкажіть... А поки що буду користуватись власною термінологією). Що я маю на увазі.
Іноді ти відкриваєш книгу і розумієш, що в цій книзі з героями точно не станеться чогось поганого. Тобто автор може зробити вигляд, що ось зараз... Прямо напередодні весілля героя стратять, і його вагітна наречена залишиться сама... Але читач такий:
Тобто ні секунди в це не вірить. Чому? Бо загальний легкий стиль твору, гумор та всі попередні ситуації, які закінчились добре (нерідко навіть для поганців) вже підказують читачу, що нічого поганого тут не станеться.
Це я називаю твором з низькими ставками. Зрозумійте мене правильно, це не погано, а для багатьох читачів навіть добре, бо вони шукають для читання "щось легеньке з хеппі ендом" - і багато хто з авторів їм це дає.
Але я люблю, коли ставки високі.
Коли читач відчуває і знає, що все може закінчитись погано. Що якщо герой в творі помер, то він не воскресне в наступній главі. Якщо персонажі зійшлися в битві, то це може закінчитись погано. Взагалі все, абсолютно все може закінчитись погано - і саме це надає особливу цінність тому хорошому, що в творі відбувається.
Саме тому, як читач, я не цільова аудиторії гумористичного фентезі, бо воно за замовчуванням відноситься до першої категорії. Хоча пишу і те, і те. Як я сама кажу: "У мене на сторінці є фентезі, але це дуже різне фентезі".
Наприклад, твір "Тернові пута або Приручити ангела" - це фентезі з високими ставками. В ньому герої страждають по-справжньому (а читачі бадьоро ставлять одинички главам, де все погано), щоб врешті отримати те, на що заслужили (щоб дізнатись, на що саме вони заслужили, треба читати). Без картинки я вас, звісно, не відпущу, тому можете помилуватись ще однією версією головних героїв, яку мені намалював ШІ (шляпа там точно зайва, але поняття "відьма" він сприйняв буквально, а все інше мені подобається, тож най буде):
А от прикладом фентезі з низькими ставками служать твори з циклу "Казки навпаки" - бо вони так задумані, як щось легеньке і необтяжливе. ШІ, до речі, вловив цей настрій в даному зображенні Уни та Ейла з казки "Мова твого тіла":
З деякими деталями я тут теж не згодна, але ці обличчя ❤️
А яке фентезі ви пишете? Чи яке любите читати? Як показує практика, це може взагалі не співпадати ☺️ Пишіть в коментарях. А я із задоволенням почитаю,
Ваша Чарівна Мрія
P.S. Я, мабуть, занадто близько до серця сприймаю слово "блог" ☺️ Але я маю багато думок, якими хочеться поділитись, а тут така нагода✌️
P.P.S. Ще раз підкреслюю, що жодної зневаги до гумористично-романтичного фентезі я не вкладала. Якщо формулювання "низькі ставки" вас бентежить, прошу вживати термін "легке фентезі".
21 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЦікава класифікація)) теж не люблю книги , де автор жаліє своїх персонажів.
Ханна Трунова, А як їх не жаліти, якщо ми їх так любимо? ❤️
О, я теж не люблю моменти в книгах, у які просто не віриться. Коли автор ніби хоче, щоб ми похвилювалися, але натяк настільки неприродний або неможливий, що це швидше дратує. В такі моменти я думаю: ну гаразд, давайте вже скоріше, зараз усе одно станеться якесь «чудо», і він оживе) Але й важкі моменти з певного часу я вже не витримую. Якщо герой справді помре — мені стає надто боляче. Тому для мене потрібне щось середнє. Скажімо… правдоподібне оживлення, але й цікава смерть. Така, щоб я це, бляха, прожила — і потім була щаслива, що тепер усе добре. Якось так :)
Чай Дивака, Те, що ви описали, - ідеальний варіант. Вміти так писати - це, мабуть, і є письменницька майстерність)
Люблю читати під настрій. Іноді хочеться таких емоційних гойдалок, щоб в самої серце заболіло, а іноді просто хочеться чогось спокійного. А часом почну читати і так ця книга на душу не йде, щоб від цього жанру мене нема настрою підійти.
Tamara Yurova, Розумію, буває і так)))
Вітаю.Прочитав блог, і вирішив піарити себе. Чомусь, мені зається у мої творах Вам не раз доведеться підвищувати "ставки". Ну, то якщо буде бажання та час
Адріан Анжелворд, Можливо)
Читаю різну літературу і научно популярну і художню, і щось серйозне і легке, взагалі все залежить від настрою. А от з написанням, в мене зазвичай хепіенди, але.... але)))) до того поки дойде герої в мене і крим і рим пройдуть, щоб знали, що не все в цьому житті так просто дається)) в одній книзі сам хепіенд стався тільки в епілозі, а по суті книга закінчилась на трагічній ноті. Зараз дописую книгу, там вона почалась з того що герої на божій дорозі(в буквальному сенсі).. Тому всяке буває))
Чарівна Мрія, Це цікаво, тому точно зазирну❤️
Мені цікаві різні історії. Але я більше схиляюся до тих де повно скла (дуже сумне зі скандалами та важкими почуттями і багато боротьби з емоціями). Я той читач, який любить саме, щоб було щось сумне. Кінець для мене може бути різний від хорошого де герої разом. До поганого де наприклад дізнаються, що герой загинув. А також, якщо це не одна книга то мені може сподобатись навіть така книга де в першій книзі герой загинув а в іншій сказали що все було підлаштовувано. Тому я частіше читаю книги де герої боряться за свої почуття навіть, якщо весь світ проти них. От такі книги мені до вподоби :)
Торі Елін, Не на кожній сторінці - це не дуже часто?)))
Хорош ☺️
Мене завжди приваблювали історії, де фінал не зовсім щасливий. Не тому, що я люблю біль, а тому, що саме такий кінець здається чесним. У реальному житті не завжди буває "і жили вони довго та щасливо". Часто ми платимо за мрію. Інколи мріємо не про те. Інколи бажане знищує нас — або перетворює, у щось “темне”.Ось і я не розумію моя книга закінчилася хепі-ендом? Чи ні? Можливо, це найреальніший хепі-енд, який могла отримати головна героїня.
Доречі, дуже гарні візуали, у вас дуже слухняний Ші, навіть не дивлячись на те, що домалював ту шляпу❤️❤️❤️
DINA DEUS, Так, таке життя не завжди казка.
До речі, ваш "(Не ) слухняний" мене дуже зачепив, емоції переповнюють вже кілька днів. З нетерпінням чекаю, коли ви наважитеся на продовження цієї історії ❤️
Тіна Волф, ❤️
Дуже влучна думка про "високі" та "низькі ставки" у фентезі! Та і не тільки у фентезі також. Дійсно історії з високими ставками дарують глибші емоції, бо ти не певен, що все закінчиться добре. Герої страждають — і ти страждаєш разом із ними. Приклад із "Терновими путами" дуже показовий — така реакція читачів свідчить, що історія справді чіпляє. А "Казки навпаки" — саме те, що потрібно для душевного відпочинку. Інколи хочеться саме легкості, гумору й гарантованого хепі-енду. Якби я писала в цьому жанрі, то скоріше за все, це була б суміш напруги та гумору. І ще раз — дякую за надихаючу тему та чудові образи героїв ❤️
Тіна Волф, "Інколи хочеться саме легкості, гумору й гарантованого хепі-енду" - у нас зараз така реальність, що я людей не звинувачую за це)
"Якби я писала в цьому жанрі, то скоріше за все, це була б суміш напруги та гумору." - не сумніваюсь)))
І вам дякую за чудовий коментар ❤️
Коментар видалено
Я обожнюю фентезі, з хеппі ендом, бо трагічний кінець не витримує моє серденько. Але в підлітковому віці обожнювала аніме і книги, де герої прямо страждають. Ось зараз, книга над якою працюю, має два фінали, між якими я обираю. Спочатку хотіла завершити все погано, але мені шкода моїх героїв, тому вагаюся і сама ще не знаю, чи буде моє фентезі з хеппі ендом, чи герої заплатять велику ціну. А книга, яку планую писати наступною, теж в жанрі фентезі, буде з напів поганим кінцем. Не така сумна, але ставки будуть вже високі. Загалом все залежить від історії та її посилу
Чарівна Мрія, ❤❤
Я б не стала називати це "фентезі з низькими чи високими ставками". Бо це для мене, як для авторки, якось образливо чи що. Краще б використати щось на кшталт: "легке чи важке фентезі". До того ж це більше відповідає суті.
Чарівна Мрія, Мені теж))
Хеппі енд все ж таки краще. Хоча також залежить від жанру. В суто детективі можна і трагедії додати, але не в любовному романі.
Дієз Алго, Дякую, буду пробувати )
Я так зрозумів, якщо в кінці мого твору, щось погане станеться з героєм, то я маю шанс обурити, а може навіть і образити читача?
P.S У вас чарівний блог.
Чарівна Мрія, Ахаха... Та ви як скажете)
Дякую за цікавий блог. Я люблю історії, які щасливо закінчуються, тобто твори з низькими ставками. )
Лана Рей, Дякую за вашу думку та коментар ♥️
Я думала, що я байдужа до фентезі. Але потім згадала, що перша книга, яку я полюбила — це вся франшиза про Гаррі Поттера.
Думаю, якщо брати такий початок, то я точно за «високі ставки». Але у мене був тривалий період, коли не могла не зачитуватися фентезі з низькими ставками — це була жага бути впевненою в тому, що все буде добре, хоча б у світі, в який я тікаю від реальності.
Зараз я люблю класні тексти. Немає різниці, чи ми йдемо весільними сходами вгору, чи траурними вниз — головне, щоб сходи були рівні й з перилами.
Ваша Уна і Ейл просто чудові. Ця історія погойдала мене на красивих і теплих хвилях, вмила ніжністю і бажаною передбачуваністю. До «Тернових» я дійду, але думаю, що вся сіль у слозі)
Чарівна Мрія, Точно)♥️
Цікавий блог) А я навіть і не задумувалася над своїм фентезі! Гм… тепер у ступорі сиджу й думку гадаю…
Файні ілюстрації ❣️
Чарівна Мрія, ❣️ Дякую)))
Буду з нетерпінням чекати вашої думки!)
Життя взагалі кепсько закінчується. Усі помирають. Ті, хто ще живий, шукає в тому, що його розважає, або відпочинок від негативу, або шкрябання по нервах. Кожному своє. І писати, і читати.
Єва Сова, У вас філософський настрій ♥️
Дякую за коментар)
Я намагаюсь йти від високих до низьких. В ідеалі б роки через 2-3 писати щось дитяче. Але поки не виходить. Мій муз вимагає крові.
Ірина Скрипник, Пані Ірино, ви як завжди))) З суворим гумором)
Середньостатистично читачам більше подобаються низькі (принаймні, зараз), тому, мабуть, правильно.
Мені підходять обидва варіанти) Але високі ставки, звичайно, більш захолюючі
Дієз Алго, І більш нервові... Тому не всі готові таке читати)
Я просто помітила, що на цьому сайті позитивних творів з ХЕ (і це прям в анотації заявлено) значно більше і вони користуються більшою популярністю. Ех, минули ті часи, коли читач шукав в літературі гострих емоцій... За вікном таке, що люди хочуть ПОЗИТИВНИХ емоцій, і ніяк інакше.
Чудово розумію, про що Ви, і Ваша термінологія, якраз чудово розкриває поняття таких творчих задумів. Тож, навіть якщо є окремі назви для таких плот-твістів, я відмовляюсь сприймати їх інакше, ніж високі/низькі ставки!
Як читач, я не люблю погані фінали, я переросла жанри кіно, серіалів і книг, де всі помирають чи виживає один, я хочу почитати і відпочити душею, насолоджуючись, що бодай у когось в житті, (вибачте за грубість) не срака.
А от як автор... Я обожнюю високі ставки, б'ю себе по руках, пишучи, бо ридаю сама часом над тим, як познущалась з багатьох персонажів. Але, коли читаєш такі твори, і Ви знову ж таки, маєте рацію, все хороше, що пов'язане з тими, кого автор бездушно зливає, сприймається як щось безцінне, що викликає світлий сум і справжню скорботу за персонажем. До того ж через втрату одного з героїв можна чудово розкрити інших, бо ніколи не знаєш, як на когось вплине втрата того чи іншого персонажа. Але вплив однозначно буде
дякую за тему! Ваш блог як завжди душевний ♥️
Кайла Броді-Тернер, Ого! Дякую за такий цікавий і змістовний коментар! Ви, до речі, знову довели мені, що багато хто з авторів читає одне, а пише інше))) Моя подруга, наприклад, пише слр, а читати любить фентезі)))
Цікаві ми, творчі люди. Ще раз дякую за те, що поділились ❣️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати