Додано
28.05.25 00:31:39
Ну не вмію я робити жорстоких героїв…
Ну не вмію я робити жорстоких героїв…
Сідаю писати “суворого, безжального” і він таким починається, але проходить трохи часу і в ньому щось ламається. Він уже не тільки мовчить і контролює. Він спостерігає, хвилюється, підкладає плед, коли вона засинає, і сам не розуміє — чому. Макс із книги "Тінь для доньки мера" саме такий. Зовні — холод, всередині — вогонь. Вогонь, який він сам намагається придушити, але з кожною зустріччю з Аліною, тільки роздмухує сильніше.
Ця історія про напругу, про внутрішні бар’єри, про пошук себе і… про відчайдушну боротьбу за жінку.
Якщо ви любите сильні емоції, контраст між контролем і пристрастю, то вам сюди.
Загляньте у «Тінь для доньки мера» — нові розділи вже на сайті.
Зберігайте до бібліотеки, натискайте вподобайку❤️ і… готуйтесь до ще гарячіших поворотів.
З любов’ю,
Сніжана Якимчик
Сідаю писати “суворого, безжального” і він таким починається, але проходить трохи часу і в ньому щось ламається. Він уже не тільки мовчить і контролює. Він спостерігає, хвилюється, підкладає плед, коли вона засинає, і сам не розуміє — чому. Макс із книги "Тінь для доньки мера" саме такий. Зовні — холод, всередині — вогонь. Вогонь, який він сам намагається придушити, але з кожною зустріччю з Аліною, тільки роздмухує сильніше.
Ця історія про напругу, про внутрішні бар’єри, про пошук себе і… про відчайдушну боротьбу за жінку.
Якщо ви любите сильні емоції, контраст між контролем і пристрастю, то вам сюди.
Загляньте у «Тінь для доньки мера» — нові розділи вже на сайті.
Зберігайте до бібліотеки, натискайте вподобайку❤️ і… готуйтесь до ще гарячіших поворотів.
З любов’ю,
Сніжана Якимчик
Сніжана Якимчик
1105
відслідковують
Інші блоги
Ну що, схоже, це вже потроху стає традицією))) Перший «Прочитай мене» був експериментом. Другий — перевіркою того, чи справді ця історія працює не один раз. І після нього я вже можу сказати точно: так, працює. Тому
— Ти завжди так тихо ходиш? Амелія озирнулася на Емму. — Я ж привид. Мені дозволено. — Тоді чому ти грюкаєш дверима? Емма на секунду замислилася. — Бо я не ідеальний привид. — Це я вже зрозуміла. —
Вітаю вас дорогі читачі, та вас автори!❤️ Осіннє сонце☀️ ще поки дарує нам своє тепло, і в таку теплу погоду хочеться взяти якусь хорошу книгу і прочитати за чашкою запашної кави☕ чи ароматного чаю. І саме такі книги створили
✨️ Оновлення та візуал до книги "Небезпечна слабкість". ✨️ Уривок: — А я хочу, — раптом кажу я, навіть сам не очікуючи, що скажу це вголос. Вона повільно повертає голову до мене. — Що саме? — тихо
Ну от нарешті я завершив свою " Отруйну спокусу". Я писав її майже дев'ять місяців. І написати такий продуманий трилер ( я надіюся він продуманий). І чесно найважче було вигадати як Девіду дати в руки телефон. Боже з
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️ ❤️ ❤️
Лана Рей, ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати