Ну не вмію я робити жорстоких героїв…

Ну не вмію я робити жорстоких героїв…
Сідаю писати “суворого, безжального” і він таким  починається, але проходить трохи часу і в ньому щось ламається. Він уже не тільки мовчить і контролює. Він спостерігає, хвилюється, підкладає плед, коли вона засинає, і сам не розуміє — чому. Макс із книги "Тінь для доньки мера" саме такий. Зовні — холод, всередині — вогонь. Вогонь, який він сам намагається придушити, але з кожною зустріччю з Аліною, тільки роздмухує сильніше.
Ця історія про напругу, про внутрішні бар’єри, про пошук себе і… про відчайдушну боротьбу за жінку.
Якщо ви любите сильні емоції, контраст між контролем і пристрастю, то вам сюди.
Загляньте у «Тінь для доньки мера» — нові розділи вже на сайті.
Зберігайте до бібліотеки, натискайте вподобайку❤️ і… готуйтесь до ще гарячіших поворотів.
З любов’ю,
Сніжана Якимчик