Додано
28.05.25 00:31:39
Ну не вмію я робити жорстоких героїв…
Ну не вмію я робити жорстоких героїв…
Сідаю писати “суворого, безжального” і він таким починається, але проходить трохи часу і в ньому щось ламається. Він уже не тільки мовчить і контролює. Він спостерігає, хвилюється, підкладає плед, коли вона засинає, і сам не розуміє — чому. Макс із книги "Тінь для доньки мера" саме такий. Зовні — холод, всередині — вогонь. Вогонь, який він сам намагається придушити, але з кожною зустріччю з Аліною, тільки роздмухує сильніше.
Ця історія про напругу, про внутрішні бар’єри, про пошук себе і… про відчайдушну боротьбу за жінку.
Якщо ви любите сильні емоції, контраст між контролем і пристрастю, то вам сюди.
Загляньте у «Тінь для доньки мера» — нові розділи вже на сайті.
Зберігайте до бібліотеки, натискайте вподобайку❤️ і… готуйтесь до ще гарячіших поворотів.
З любов’ю,
Сніжана Якимчик
Сідаю писати “суворого, безжального” і він таким починається, але проходить трохи часу і в ньому щось ламається. Він уже не тільки мовчить і контролює. Він спостерігає, хвилюється, підкладає плед, коли вона засинає, і сам не розуміє — чому. Макс із книги "Тінь для доньки мера" саме такий. Зовні — холод, всередині — вогонь. Вогонь, який він сам намагається придушити, але з кожною зустріччю з Аліною, тільки роздмухує сильніше.
Ця історія про напругу, про внутрішні бар’єри, про пошук себе і… про відчайдушну боротьбу за жінку.
Якщо ви любите сильні емоції, контраст між контролем і пристрастю, то вам сюди.
Загляньте у «Тінь для доньки мера» — нові розділи вже на сайті.
Зберігайте до бібліотеки, натискайте вподобайку❤️ і… готуйтесь до ще гарячіших поворотів.
З любов’ю,
Сніжана Якимчик
Сніжана Якимчик
1126
відслідковують
Інші блоги
600 слів, це перше що я написав в телефоні, намагаючись вразити тоді ще дівчину свою дівчину. Зараз вона моя дружина. От щойно згадав як все це закрутилося. - В ти щось пишеш? Запитала Юля - Та ні, багато разів намагався
— Тут ось така справа, доню, — починає батько після того, як ми розправилися з відбивними. — Розповідай усе… — Про що ти? — дивуюся. — Про те, як ви з Едвардом дитину зробили, і чому ти приховуєш, що він
Любі друзі! Щиро вітаю вас на своїй сторінці та дякую за довіру! Уже сам факт, що ви вибрали мене, щоб сьогодні почитати, і завітали сюди, вважаю маленькою, але важливою перемогою. Гречку, зниження комуналки і ремонт
Пил потопу . . . Ми зустрілися в маленькій, напівпідвальній кав'ярні на околиці, де густий запах пересмажених зерен ледь перебивав усюдисущий сморід міського смогу й гнилої води, що просочувалася крізь стіни. У кутку шипіла
У мене зараз стільки емоцій, що я просто не знаю, як їх передати словами і що правильно написати)) Тому просто почну з початку)) Я відчуваю величезну вдячність усім і кожному, хто читає мої історії!! ❣❣❣ Цикл «Життя
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️ ❤️ ❤️
Лана Рей, ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати