Любі мої читачі. 

Сьогодні вийшов новий розділ.

Він повільно нахилився і поцілував мене. Не поспішаючи, без поспіху. Його губи торкалися моїх м'яко, стримано, але всередині я тремтіла.

Він відірвався першим і сказав — так тихо, що моє серце ніби зупинилося:

— Виходь за мене, Айріс. Не як випадкова. Не як пов'язана кимось печаткою. А як ти. Просто ти.

Ти — мій вибір.

Я дивилася на нього. І не знала, що сказати.

Він стояв навпроти, в білій сорочці, з розпатланим від вітру волоссям. Його очі були сповнені очікування. Надії. І чогось ще — страху?

Я доторкнулася пальцями до його губ, зупинивши черговий поцілунок:

— Ти хочеш чесно?

— Тільки так.

Я видихнула і, немов у прірву, зробила крок:

— Я не знаю. Дай мені подумати. Мені потрібно... розібратися.

Він кивнув. І раптом — не образився. Не натиснув. Не сказав ні слова. Тільки взяв мою долоню в свою, поцілував у зап'ястя, туди, де колись пульсувала печатка.

— Я почекаю. Скільки потрібно.

І відпустив.

А я залишилася стояти біля дерева. Всередині — ком.

Посилання

Анотація до книги "Не бажана наречена Дракона"

Я потрапила в інший світ — і відразу стала проблемою для принца.

Кайден не хотів мене. До тих пір, поки не побачив в моїх очах вогонь.

Тепер він гнівається. Цілує так, ніби в цьому — порятунок.

Стирає мій розум своїм тілом, змушуючи забути, чого я взагалі хотіла.

Я шукаю свободу.

Він — жадає влади над мною.

І якщо зв'язок між нами магічний... то чому я все ще відчуваю, як тремчу від одного його погляду?

Читати тут