Додано
21.05.25 20:01:47
"Я сама впораюся"
"Влад свердлить мене очима й кілька разів заплющує очі, ніби намагається прогнати видіння.
– Вікторіє? Ти? Тут? Якого… – я бачу як відбувається впізнавання та усвідомлення. А потім це все змінюється злістю. – Йди геть! Хто тебе впустив? Усіх звільню!
– Ти закінчив уже звільняти? – перериваю потік його обурення, коли він зупиняється, щоб вдихнути.
– Я тільки почав! – гримлячим голосом продовжує він.
Я ніяк не реагую і мовчки підходжу до ліжка та відкидаю простирадло.
Влад миттєво замовкає і стискає кулаки.
– Не треба, Віко, – благальним голосом каже він. – Не дивись на мене… такого.
– Я і не збираюся дивитися. Зараз зніму з тебе все брудне і викупаю.
– Ні! Не треба! Поклич кого-небудь. Будь ласка…
– Я сама впораюся."
Розділ 61 вже на сайті!
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНе дуже приємно Владу в такому вигляді предстати перед коханою жінкою. Але сам винен.
Олександра Новацька, Так, не треба було проганяти Віку та себе доводити до такого стану.
Дякую!
❤❤❤
Чарівна Мрія, ☺️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати