Ось і відбулося знайомство героїв. Але як? Читайте у сьогоднішньому розділі "Оксамитового голоса". 

— Не зважай на Валентину, — Віктор несподівано перейшов на «ти». — В неї язик колючий, але насправді вона добра людина. Зі своїми тарганами в голові, але все ж хороша. Ти можеш працювати тут скільки завгодно. Я з нею потім ще поговорю, більше вона тебе турбувати не буде.

— Дякую… — ще одне тихе слово, ніби хтось в мені вимкнув гучність.

— Мене Віктором звуть, — відрекомендувався він, хоча мав зрозуміти, що я вже почула його ім’я. — Я тут вечорами співаю.

— Знаю, — звично кивнула і тільки потім усвідомила, що він не бачить мого кивка. — Я іноді буваю тут вечорами з подругами.

— А тебе як звати?

— Сюзанна.

Заходьте почитати. Мій свіженький любовний роман чекає на своїх читачів. ;)