Друзі, перший розділ книги "Ейнар. Доля" вже з'явився у мене на сторінці. Розпочинаємо з драми і невгамовних потраплянців!) 

Ось маленький уривок:

— Хіба не через кулон ти почав зі мною зустрічатися?

— Коли я таке казав?! – майже розгублено кинув він.

— Тільки-но! — мій голос затремтів, але я змусила себе говорити далі: — Подумай сам, якби ти почув таку ж історію від мене — ти б теж сумнівався. 

— Ксенія...

Ейнар зробив крок уперед і м’яко стиснув мої плечі, припиняючи потік метушливих думок.

– Кулон допоміг нам зустрітися, але ніколи не впливав на мої почуття чи рішення.

Невже?

Я мала б відчути полегшення. Але не відчула. Замість нього у грудях вирувало щось отруйне й пекуче, як розпечене залізо. І стримувати себе ставало дедалі важче.

З вуст зірвався гіркий смішок, коли я запитала наступне:

– А якби я тобі сказала, що не являюся його власником? І він опинився у мене випадково? Що тоді? 

Ейнар в ступорі дивився на мене.

Мабуть, справді не очікував почути, що він – могутній чаклун – міг помилитися у виборі долі. Особливо враховуючи його здатність часом передбачати майбутнє…