Я тут себе пробую в жанрі СЛР — заходьте почитати "Оксамитовий голос". Ні, я не зраджую фентезі, просто хочеться трохи поекспериментувати. :) Заходьте, буде цікаво. ;)

— Ти диви, Натко, — Оля осудливо похитала головою, — поки ми там танцювали, наша красуня встигла напитися. Треба привести її до тями. 
— Так, Сюзо, вставай, сходимо подихаємо свіжим повітрям.
Я невпевнено підвелася. В голові паморочилося, хотілося заплющити очі, заснути й забути про цей день. 
— Він що сліпий? — спитала я у Наталки, вдягаючи куртку. 
— Хто? Співак цей? — уточнила вона і я кивнула. — Так. А ти тільки зараз помітила?
— Так. А чому ти мені не сказала?
— А що треба було? 

А ще є відео з озвучкою від ШІ на цей уривок. Можна подивитись тут: