Наречена втікала-втікала, але не втекла.

Вітаю, мої любі Натхненники!

Сьогодні я до вас з смачною рекомендацією!!!

Анна хотіла втекти від вимушеного шлюбу з коханим, але той зрадив її в останній момент. Вона не розгубилась і вирішила втікати сама. От тільки підібрав її на дорозі її ж наречений, та вона про те не знає. Дуже емоційно!

Отака от завʼязка веселої книги Влади Холод "Пастка для нареченої", яку я рекомендую. 

Головні герої

1. Анна, мила і довірлива дівчина

2. Макс, хитрий і гарячий чоловік з секретами

3. Дід, у якого на онуку свої плани

4. Маман героя

5. Брат героя, який вічно втрапляє в передряги і який западе на Анну

6. Кузина героїні, яка теж потрапляє в біду

ЦИТАТА:

Я ще звечора продумувала план втечі. Туалет — це мій єдиний шанс. Поки всі метушаться і думають, як розсістися в свої лімузини, я можу непомітно втекти. Ну хоча як непомітно — наречену в сукні від кутюр видно здалеку. 

Я біжу буквально на задній двір. Наче хочу зайти в будинок з чорного входу, бо там ближче до туалету. А насправді, озираюсь і коли бачу, що тут порожньо, а охорона, напевно, спостерігає за моніторами, які показують парадний вихід, я мчу до хвіртки, що веде на сусідню вулицю. По дорозі намагаюсь стягнути фату, але та ніби намертво приліплена до мого волосся. 

І нарешті доля мені посміхається. Я вибігаю на вулицю. Тут порожньо. Якось треба позбутися цього білого непорозуміння, що на мені. Але спочатку варто хоча б втекти за квартал звідси і знайти якусь місцинку, де мене не буде видно. І ще десь тут за парканом має бути сумка з моїми речами. Я ще вчора перекинула її через паркан. Сподіваюсь, ніхто не знайшов…

Швидко йду вздовж паркану. Добре, що зсередини той обсаджений високими туями, тому мене навіть з вікон не видно. Дід не любить, коли хтось намагається зазирнути йому на подвірʼя. 

І раптом чую гул мотору. Серце буквально вистрибує з грудей. Попалась. Але пізно метатися. Проте від несправедливості і образи на Всесвіт знову навертаються сльози. Я ж була майже за крок від свободи. 

Біля мене зупиняється чорний автомобіль. І я раптом розумію, що він не з нашого кортежу. 

Відкривається вікно пасажирського сидіння і я чую з машини приємний низький чоловічий голос:

— Привіт, може, вам треба допомога?

Треба. Але чи можна йому довіряти? У мене починають тремтіти руки. 

— Ви мене можете підвезти декуди? — питаю, намагаючись роздивитися чоловіка. 

— До церкви? Наречений чекає? — чую в його голосі нотки веселощів.

— Ні! — різко відповідаю я. — ТІльки не туди! 

— Ну не туди, так не туди, сідай, розкажеш, цікаво, як так вийшло….

Все ще не вірю, що він погодився. Але не можу стримати полегшення. Про те, хто він і чому тут був, я подумаю потім. Хоча, судячи з машини, він доволі багатий. Може, якийсь сусід чи гість сусідів…. Але зараз не до того. Зараз головне — не дати себе заарканити тому загадковому нареченому, про якого дід сказав лише, що він дуже багатий... 

Дізнавайтесь, що було далі, в книзі "Пастка для нареченої". Там вже зараз є тридцять опублікованих розділів. Оновлення виходять щодня о 19.00. 

Щиро рекомендую цю цікаву, динамічну, пристрасну і веселу історію!

ДОДАВАЙТЕ КНИГУ "ПАСТКА ДЛЯ НАРЕЧЕНОЇ" ДО ВАШОЇ БІБЛІОТЕКИ ТУТ

ЧИТАЙТЕ КНИГУ  "ПАСТКА ДЛЯ НАРЕЧЕНОЇ" З ПЕРШОЇ ГЛАВИ ТУТ