Мене завжди кидає у крайнощі, хочу займатися усім одразу.
Так сталося і з книжкою "Кішечка", яка у моєму блозу наразі у статусі - заморожена.
Писала, писала, впала у так званий сюжетний ступор. Все, що придумувалося, здавалося недолугим і дуже банальним.
Цілком природно залишила цю історію на невизначений термін.
Вчора перечитала, закохалася знову у свого вигаданого героя, сьогодні пишу продовження.
А як у вас? Розкажіть про свої сюжетні ступори. Що тоді робите? Впершто пишете? Залишаєте на деякий час7 Чи назавжди?
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиУ мене теж одна книжка в глибокому очікувінні. Чекаю, коли герої визначаться, як їм поводитися далі)))
Олена Ранцева, )))
Успіху у прирученні, може і мені вдасться)
Я якраз зараз у процесі завершення книги й теж борюсь із сюжетним ступором. Пишу вперто, навіть коли не все виходить так, як хотілося б. Для мене важливо зараз не зупинятись: потрібно зв’язати вже написане з фіналом, який живе в моїй голові. Навіть якщо поки виходить неідеально — це нормально. Головне — вивести історію на фінішну пряму, а потім зробити паузу, провітрити голову й повернутись до тексту вже не з питанням “що писати?”, а з розумінням “як зробити краще”. Це дає зовсім інший погляд.
Ігор Горкі, Наснаги вам) Бо насправді це вжко)
Я поки залишила. Зникло натхнення на останні два розділи. Головний герой наче став трохи інакший, ніж був спочатку, і перший варіант закінчення перестав пасувати. До того ж, наклалися особисті обставини... Трохи стала працювати над іншим тілом, бо все ж письмо для мене жеяа розрада, але інколи думаю завершити те, що є.
Олена Ранцева, Так, мені теж так здається...
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати