Тарас Ярославович

Вітаю, любі друзі.

Вже завтра вас чекає зустріч із новим персонажем. Знайомтеся, Тарас Ярославович. Головний редактор газети, у якій працює Соня.

Його не буде надто багато у цій історії, але з усіх він мені подобається найбільше.

Уривочок для настрою)

"Я за роботою забула про дурощі. Редактор вирішив, що мою надмірну енергію треба спрямувати у корисному напрямку і зробити з мене серйозну журналістку. Таке формулювання не сподобалось мені вже зі старту і я не помилилась.

- Візьмеш інтерв’ю у Віталія Романовича і підготуєш матеріал на післязавтра. Це дуже важливо. Я вже про все домовився.

Мені на мить відняло мову.

- В кого?..

- Соня, не прикидайся, тобі не пасує.

- Але чому я? А Олена? Це її парафія!

- У Олени інший матеріал в роботі.

- Але…

- Соня, це не обговорюється.

І погляд такий добрий і так і попереджає: ще слово і я сам особисто заштовхаю тебе у його кабінет.

- Яс-сно... То я йду готуватись?.. - нуль реакції, - на коли домовлено?

- Завтра на пів десяту в нього.

- Тобто?

- В кабінеті!

Редактор гаркнув, а я нарешті усміхнулась:

- Тарас Ярославович, у цьому конкретному випадку, кожне слово вимагає абсолютного уточнення.

Я так сподівалась, що він передумає і доручить це комусь іншому.

- Яка ти дотепна. Сподіваюсь, завтра ти цим скористаєшся.

От падлюка.

- Тарас Ярославович, якщо чоловік вижене мене з дому, я переїду до вас…

- Чекаю з нетерпінням.

Редактор заховався за монітором і мені довелось вийти ні з чим. Оце так. Для чого нашій газеті інтерв’ю із головою Рай. Держ. Адміністрації?

Я різко розвернулась і влетіла у кабінет:

- Тарас Ярославович, а в честь чого інтерв’ю?

- Га?

- Тема яка?

- Вигадай щось.

- Га?

- Соня, йди вже, не нервуй мене."

Оновлення завтра о 19:00. Запрошую до читання.

З любов'ю, Хрися