Сьогодні діє знижка -20% на романтичну історію від Еліс Кларк

"НЕБАЖАНА НАРЕЧЕНА"  Тільки до півночі цю книгу можна придбати усього за 55 грн! 

Мені доведеться стати дружиною цього жорстокого і егоїстичного чоловіка, хоча я кохаю іншого. За нього мала вийти моя сестра, але батьки вирішили пожертвувати мною...

— Батьки зовсім здуріли… Той Гордій, він же садист, від нього чотири наречені втекли… — сказала сестра.
— Що ти маєш на увазі?
— Я чула, що в нього є спеціальна кімната, — вона почервоніла. — Така, як в тих фільмах… І що він там робить все, що хоче, з тими дівчатами. А вони потім відміняють заручини.
— Але завжди наречені переїжджають до свого чоловіка після весілля. Ми ще ж навіть не заручені, чому я маю переїжджати?
— Отож… Зазвичай після. А цей… Цей користується ними і викидає, — вона відвела погляд. — А ті всі сподіваються...

Уривок для вас:

— Що за дурня? Яке нафіг "померти"? — я підійшов ближче і поставив їжу на приліжкову тумбу, а потім смикнув ковдру на себе. — Ану вилазь! 

Дівчина вчепилася за ковдру тонкими руками, але я був сильніший, тож вона її випустила. Вона була в піжамі, на грудях  —  зображення якогось мультяшного героя. Виглядала зовсім підлітком, без косметики і з розпущеним по плечах волоссям. 

— Тобі хоч вісімнадцять є? — таки вирвалось у мене. — В Вікіпедії пишуть, що є. 

— Мені дев’ятнадцять, — тихо сказала вона.  — І батьки  вирішили мене позбутися…

Я чомусь розгубився, коли почув останню фразу. Батьки Квітослави, як і інше керівництво конгломерату, були моїми особистими ворогами, от тільки вони про це не підозрювали. Для всіх я був геніальним менеджером, який витягнув частину конгломерату з такої дупи, яка могла його знищити… От тільки вони не знали, що все це було ретельно сплановане ніким іншим, як мною.

— Так, батьками року їх точно не назвеш, — погодився я, кладучи ковдру біля неї. — Але в будь-якому разі, тобі треба їсти. Я ребра бачу навіть через цю піжаму. 

Вона мовчала, обхопивши руками коліна і дивлячись кудись на підлогу. 

— Навіщо я вам? — сказала, коли мовчанка вже почала затягуватись. 

— Станеш моєю дружиною, я ж вже казав, — я знизав плечима. 

— Я думала, одружуються з тими. кого кохають…

— Занадто багато мелодрам дивилась. Кохання взагалі не існує. В наших колах одружуються з тим, з ким вигідно. Мені потрібен шлюб з кимось з твоєї родини. Тож ти цілком підходиш.  

В кохання я дійсно не вірив. Не існувало такої штуки. Люди все робили тільки для своєї вигоди. 

 — А от і існує! — вперто сказала Квітослава. 

— Не існує, — я похитав головою. — Люди завжди все роблять для себе. А кохання — це просто красиве слівце, щоб вкласти дівчину в ліжко. Я вірю хіба що в любов до дитини. Однак, теж не дуже сильно, бо є і такі родини, як твоя.

Вона тільки зітхнула і нічого не сказала. З виразу її обличчя було видно, що вона просто чекає, поки я заберуся з її кімнати. 

— Пробач, може це було грубо, але це ж правда. Вони ще й підсунули не ту. Мала ж бути інша, ти сама казала. Значить, і люблять вас неоднаково, — додав я.

 — Мачуха казала, що могла мене кудись здати, — раптом сказала вона.  — Але пожаліла… Щоб потім відкупитися мною від вас!

Тільки сьогодні до півночі читайте "Небажану наречену" зі знижкою -20%!