Сьомий розділ «Чотирьох подвигів» — це вже не просто сторінка, це вхід у інший вимір. Там, де дзеркала зберігають крики царів, а кожен подих Антуана — мов крок по лезу між вірою й зрадою.

Леонід тримає тінь світу на своїх плечах. Вортимер мовчить, але його мовчання — гучніше грому. Дайя ховає силу, здатну змінити реальність. А Енріко… той, хто бачив усе і все втратив. І саме ти маєш почути їх.

А Софі? Її сміх, легкий, як подих весни, раптом стає зброєю проти тиші, яка ховає страх. Її очі — наче двері, що ведуть до істини… або до зради.

І Люцій, з брошкою, що палає рубіном — він ще поруч. Він не забув.

Час не лінія — він спіраль, і вона затягує тебе глибше з кожним рядком.

Це не просто книга. Це дзеркало, у якому ти побачиш себе.
Ти з тих, хто не відвертає очі, коли історія просить твого серця?

«Чотири подвиги» чекають на тебе.

Ти готовий?