Такими словами я б описала уривок із свого роману

А ось і сам  уривок, який чітко описує те, що відображено: Її серце розривалось від болю. Ось іде дід Гнат, що ще вчора сміявся та розповідав малим байки на призьбі. Ось Ганна Миронова дружина плаче, стискаючи в руках вузлик з дитячими речами. Ось під конвоєм автоматів йдуть її сусіди, повз яких ще вчора проходила та здоровалась. Ціле життя люди працювали, аби самих себе й дітей прогодувати. Не розкошували, хто може й мав дві свині чи корову з телям, а хто клапоть поля більший. Та чи то гріх? Чи злочин жити на своїй землі та працювати?