Ліфумія, це ти?

– Добре виглядаєш, – сказала Лінда.

– Дякую, ти теж не змінилася з останньої нашої зустрічі, – як би грубо вона не намагалася це сказати, але все одно її яскраві аметистові очі світилися від щастя.

– Т...т... ти така, гарна, – ледь вимовив Том, при цьому вкрився рум'янцем, але не поспішав відвернутись.

– Дякую Томе, – подякувала вона, після чого граціозно підійшла до нього і поцілувала в щічку. Після такої дії ми його втратили остаточно.

У Пошуках легенди 1