Писати по натхненню. Міф чи ні? + Емоції
Привіт, хотів би дізнатися Вашу думку щодо такого поняття як "натхнення", "муза" тощо.
Тому що знаю, що у всіх воно дуже по-різному
Коли я пишу - працюю, приємно проводжу час. Тобто я можу писати завжди однаково, коли фізично є час. Єдиний виняток - якщо у мене трапилося щось, і настрій на нулі. Хоча навіть тоді можу чорновик скласти. Тобто письмо для мене це не одкровення, чи візит божества. Більше як щоденна робота.
Але!
Не рутинна, а кайфову.
В процесі письма я ніби відкриваю ящик у голові. Дістаю звідти нотатки з деталями, сюжетами, персонажами... І переношу це все у текст. Жодного разу протягом життя не зустрічався з музою, чи натхненням.
Єдине що можу відмітити із магічного - це втрата часових орієнтирів, коли захоплюєшся сильно. Сів... Пишеш... Бац-бац, а години вже нема. Двох годин нема.
А Ви як пишете? І як впливає на творчість Ваш настрій, рівень стресу?
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиУ мене настільки розвинута уява, що натхнення і не треба. Я сідаю писати, а воно в очах наче серіал. Тому все так легко пишеться, що вже навіть норму собі встановив, щоб не засидітися за ноутом =)
Валерій Калінов (Demolition), так, є така пастка... 2-3 години вилітають швидко)
Напевно, тут ще грає роль гендерна особливість чоловіків та жінок авторів. Наприклад жінкам потрібно в житті отримувати більше позитивних емоцій та вражень, для того щоб етап написання продовжувався. Особисто я без натхнення не можу змусити себе щось написати, от якщо я і сяду писати, то напишу максимально пару речень і на цьому кінець. Стараюся надихатися прогулянками на свіжому повітрі, навіть розмова незйомців на вулиці може теж надихати, потрібно вміти милуватися тим, що нас оточує аби отримати хоч якісь враження.
Леля Грабов, От щодо того, щоб милуватися тим, що є поряд - це так. Треба вміти відчувати і переживати. І природу, і навіть діалоги людей біля нас) Все можна перетворити у паливо)
Настрій дуже впливає. Якщо він потрібний, то навіть за часом не слідкую.
Та коли його не має, через силу не пишу. Замість цього сиджу та перевіряю те що вже є.
Наталія Шепель, от це теж корисно, сісти за матеріал, який вже готовий, або майже готовий
У мене якраз навпаки - я чекаю натхнення, я не можу просто так взяти і писати, щось повинно надихнути мене...повинні бути емоції.
Проте, написання творів і тд. безумовно впливає на настрій, адже такти чином можна звільнити свої емоції і те, що у тебе на думці.
Усе з серця та розуму виливається на листок
Юрій Гадзінський, Тому я себе і не вважаю авторкою, бо натхнення може ніколи не з'явитись і я можу ніколи більше не написати)
У мене все так само, але є одна велика різниця. Це коли я записую придумане заздалегідь, а от вже придумування, складання сюжету - це виключно творчий процес, який стимулювати штучно нізащо не вийде.
Юрій Гадзінський, Я коли придумую, я нічого не пишу. Я стою посеред хати в трансі і категорично прошу нікого мене не чіпати))) Оце вже як приходить, то приходить... Штучно не викличеш
Все якось так, як ви і описали) Ну хіба що після того, як викладу новий розділ і отримую фідбек від читачів, то натхнення стає більше) А загалом, на музу не чекаю)
Тата Карел, розумію) її можна чекати-чекати, а потім так і не сісти за роботу)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати