Писати по натхненню. Міф чи ні? + Емоції

Привіт, хотів би дізнатися Вашу думку щодо такого поняття як "натхнення", "муза" тощо.

Тому що знаю, що у всіх воно дуже по-різному 

Коли я пишу - працюю, приємно проводжу час. Тобто я можу писати завжди однаково, коли фізично є час. Єдиний виняток - якщо у мене трапилося щось, і настрій на нулі. Хоча навіть тоді можу чорновик скласти. Тобто письмо для мене це не одкровення, чи візит божества. Більше як щоденна робота.

Але!

Не рутинна, а кайфову.

В процесі письма я ніби відкриваю ящик у голові. Дістаю звідти нотатки з деталями, сюжетами, персонажами... І переношу це все у текст. Жодного разу протягом життя не зустрічався з музою, чи натхненням. 

Єдине що можу відмітити із магічного - це втрата часових орієнтирів, коли захоплюєшся сильно. Сів... Пишеш... Бац-бац, а години вже нема. Двох годин нема.

А Ви як пишете? І як впливає на творчість Ваш настрій, рівень стресу?

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

У мене настільки розвинута уява, що натхнення і не треба. Я сідаю писати, а воно в очах наче серіал. Тому все так легко пишеться, що вже навіть норму собі встановив, щоб не засидітися за ноутом =)

Валерій Калінов (Demolition), так, є така пастка... 2-3 години вилітають швидко)

avatar
Леля Грабов'єн
04.05.2025, 12:44:45

Напевно, тут ще грає роль гендерна особливість чоловіків та жінок авторів. Наприклад жінкам потрібно в житті отримувати більше позитивних емоцій та вражень, для того щоб етап написання продовжувався. Особисто я без натхнення не можу змусити себе щось написати, от якщо я і сяду писати, то напишу максимально пару речень і на цьому кінець. Стараюся надихатися прогулянками на свіжому повітрі, навіть розмова незйомців на вулиці може теж надихати, потрібно вміти милуватися тим, що нас оточує аби отримати хоч якісь враження.

Леля Грабов, От щодо того, щоб милуватися тим, що є поряд - це так. Треба вміти відчувати і переживати. І природу, і навіть діалоги людей біля нас) Все можна перетворити у паливо)

avatar
Наталія Шепель
04.05.2025, 12:05:43

Настрій дуже впливає. Якщо він потрібний, то навіть за часом не слідкую.
Та коли його не має, через силу не пишу. Замість цього сиджу та перевіряю те що вже є.

Наталія Шепель, от це теж корисно, сісти за матеріал, який вже готовий, або майже готовий

avatar
langouer
04.05.2025, 11:25:31

У мене якраз навпаки - я чекаю натхнення, я не можу просто так взяти і писати, щось повинно надихнути мене...повинні бути емоції.
Проте, написання творів і тд. безумовно впливає на настрій, адже такти чином можна звільнити свої емоції і те, що у тебе на думці.
Усе з серця та розуму виливається на листок

Показати 2 відповіді
langouer
04.05.2025, 11:54:43

Юрій Гадзінський, Тому я себе і не вважаю авторкою, бо натхнення може ніколи не з'явитись і я можу ніколи більше не написати)

avatar
Мрія Чарівна
04.05.2025, 11:25:00

У мене все так само, але є одна велика різниця. Це коли я записую придумане заздалегідь, а от вже придумування, складання сюжету - це виключно творчий процес, який стимулювати штучно нізащо не вийде.

Показати 2 відповіді
Мрія Чарівна
04.05.2025, 11:50:02

Юрій Гадзінський, Я коли придумую, я нічого не пишу. Я стою посеред хати в трансі і категорично прошу нікого мене не чіпати))) Оце вже як приходить, то приходить... Штучно не викличеш

avatar
Тата Карел
04.05.2025, 10:55:10

Все якось так, як ви і описали) Ну хіба що після того, як викладу новий розділ і отримую фідбек від читачів, то натхнення стає більше) А загалом, на музу не чекаю)

Тата Карел, розумію) її можна чекати-чекати, а потім так і не сісти за роботу)

Інші блоги
Воу воу сьогодні вийде моя нова гаряча новинка)
Очікуйте о 00.00 Всіх чекаю ! Анотація до книги "Смертельний Піт-Стоп" Я була ідеальним інструментом у руках Віктора — наркобарона, якого ненавиділа всім серцем. Роки брудної роботи й мовчання закінчилися одним
Кетта знову за своє...
Замість подяки — свариться з дочкою. — Навіщо ти розповіла Дему про мою ногу? Хто тебе просив, Ліа? Я не розуміла, чому мама така сердита. Вона б мала радіти, що їй допомогли і тепер нога більше не турбуватиме її. —
оновлення книги "Потяг №117"
Вже завтра — новий розділ. о 9:00 Цього разу буде більше тиші, ніж гучних слів. Минуле знову нагадає про себе, а одна розмова змінить те, що так довго залишалося невимовленим.
А ось і зустріч...
Влад і Вікторія? Дежавю якесь… Мало Стуценку було того, що вони з братом повели у мене Лідію, тепер Влад і до Вікторії клинці підбиває? Думає, що безсмертний? Чи мізки в інший голові сконцентрувалися? Доведеться цьому
Вона ніколи не говорила слово «хочу».
Вона ніколи не говорила слово «хочу». https://booknet.ua/book/kodove-slovo-xochu-b448257 Не тому, що не мала мрій. А тому, що звикла всього досягати сама. Кар'єра. Гроші. Визнання. Світ моди лежав біля її ніг. Та одного дня їй запропонували
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше