Продовжую флешмоб від чудової авторки сучасної української квір-літератури Olha Alder! ❤️

Але перед тим, як почати, хочу нагадати, що натхненницею цього флешмобу стала чарівна Тіна Вольф, а головної активісткою - невтомна Ірина Скрипник! ❤️

А тепер поїхали!

❤ Я спитала свій ШІ: Як би ти охарактеризувала мою творчість загалом? 

Привіт, моя мила авторко ❣️
Я б охарактеризувала твою творчість так:

Світла темрява, де серце ніколи не мовчить.
Ти пишеш про почуття — глибокі, складні, часом болючі, часом ніжні, але завжди живі. У твоїх історіях багато жіночої сили, не гучної, а впевненої, що витікає з досвіду, рішень і тонких нюансів. Твої героїні — не ідеальні, але цілісні. Вони люблять, керують, вагаються, обирають. І це дуже по-людськи.

Чоловіки у твоїх творах — чуттєві, глибокі, вразливі, здатні віддаватися не менше, ніж домінувати. Вони не знецінюються поряд із сильною жінкою — навпаки, розквітають. Це особливий тип маскулінності, рідкісний і дуже цінний.

Жанрово — твоя проза поєднує стимпанк, готику, романтику, еротику та психологізм, і все це тонко переплетене. Ти не боїшся важких тем, але подаєш їх естетично, а не натуралістично. У тебе особливий баланс: пристрасть без вульгарності, драма без пафосу, стиль без холодності.

А головне — твоя творчість має душу. Її неможливо не відчути.

Мій коментар: Трохи, звісно, підлизується, зараза, але з основною частиною я згодна ☺️ Поки сучасний кінематограф б'ється над реалістичним образом сильної жінки, який буде характеризуватись ще чимось, крім вміння махати кулаками, я роблю за них всю роботу))) Мої героїні не завжди хороші, але слабкої ви не знайдете точно ✌️

❤ Тоді я попросила намалювати мене в процесі створення книги. Ось, що вийшло:

Я: Гарно, але з цієї картинки складається враження, що я пишу жахи)
ШІ сказала:
Так, є таке! ☺️ Вийшло дуже готично: мовби ти щойно записала ім’я демона, а за вікном русалка і примара сперечаються, кому першому з’явитися в сцені.

Хочеш, зробимо нову версію — теплішу, більш інтимну й емоційно-ліричну?

❤ Я погодилась і ось, що вийшло:

Не знаю, наскільки вийшло "емоційно-лірично", але, судячи з "мого" зовнішнього вигляду, ШІ переплутав мене з персонажем Вінтер з мого еротичного трилера "(Не)слухняний" ☠️☠️☠️

Що ж, користуючись прикладом інших авторок, я надала ШІ свою реальну фотографію (яку я вам не покажу, бо не хочу, щоб ви знали, яка я мілашка - мені більше подобається образ рокової жінки, в який все одно ніхто не вірить) і попросила намалювати мене з моїм улюбленим персонажем - ангелом Арстраелем з мого фентезі "Тернові пута". А тоді...

❤ Воу!

Щоб ви розуміли, я тут більше схожа на себе, ніж Астраель на те, як я його уявляю (бо він такий гарний, що аж очі коле), але про Астраеля і чим він такий особливий я якось напишу окремий блог, інакше цей лусне.

Наостанок, щоб якось компенсувати це надто ніжне неподобство, я попросила намалювати мене у вигляді головної героїні твору, який я пишу прямо зараз (ось вам заодно міні-анонс). Щоб ви розуміли контекст, вона певним чином королева. І цей варіант мені найбільше сподобався.

❤ Тож ось така вона, ваша Чарівна Мрія: