Колись давно трапилось в моєму житті кілька ситуацій, через які я вбила собі в голову цей дивний факт.

Дійсно, я не дуже люблю червоний, скоріше тяжію до зеленого та фіолетового, але в питаннях підбору гардеробу останнім часом більше схиляюсь до різноманіття.

В підлітковий період, коли на обличчі було чимало проблем зі шкірою, червоні речі дійсно трохи підкреслювали їх наявність. Мама казала, що червоний однозначно не моє. Особливо тоді, коли я пів вечора обирала речі і збиралась на побачення чи на важливий захід. Вчасно...

Якщо спробувати проаналізувати, звідки ростуть ноги у більшості ваших переконань, ви будете здивовані) Спробуйте за нагоди!

Для мене це прямий доказ того, що ми всі живемо в різних світах, кожен в своїй голові. Там стільки всього накручено, намотано з дитинства, з підліткового, з досвіду в дорослому житті, що іноді складно розібратись без зайвої допомоги.

До чого це все?

До того, що результат будь-якої ситуації залежить від вашого ставлення до неї. Чи є сенс побиватися через негативний сценарій, який вже трапився?

"Якби ж я знала раніше, я б..."

"От було б значно краще, якщо..."

Ці численні варіації не мають ніякого значення.

А що має?

Те, що саме ти зробиш далі.

Опівночі глава від Майї https://booknet.ua/book/u-poshukah-sabspeisu-b434454