Вирішила я також долучитись до флешмобу від Olha Alder. Книг в мене зовсім небагато, але буде, щоб обрати))

1. Книга, якою я пишаюсь

Тут без сумнівів, «Артар. Вигнанка Полярної пустки». Це книга, яку я писала два роки, якою я жила і персонажі якої – мої ж ріднесенькі, мої маленькі *зворушливий смайлик*. Це книга, яку я мрію надрукувати і зробити світовим бестселером. Ага))) І також книга, з якою я вперше вийшла в топ і яка дозволила мені отримати комерційний статус.

2. Найрозумніший персонаж

Тут, може, трохи неочікувано, але це Ася, головна героїня «Проданої двом лордам». З того, що вже видно, вона дуже раціональна, стратегічна, вміє все продумати та обрати найкращий для себе варіант. Але зараз насправді – видно дуже мало з того, за що я її сюди поставила)) Але розказувати не буду, бо книга ще викладається.

3. Персонаж, якого я люблю всім серцем

Ейві з «Артару». Я люблю її просто неймовірно, я прожила разом з нею всю книгу, вона моя маленька, вона моя рідненька. *як же сильно отримують персонажі, яких я так люблю

4. Найбільш суперечливий, або темний персонаж

І… це знову Ася з «Проданої». Розказувати, чому так – великий спойлер. Тому я не буду розказувати, а просто запрошу вас читати)) Скажу лише, що вона ще точно може вас здивувати. Особливо, в фіналі.

5. Емоційно важка сцена

Тут, мабуть, виділю кілька – і вони всі з «Артару». Момент, коли Ейві дивиться на голову Атріка. Цілий розділ від Стефи, коли вона веде загін уперед, крізь лавини пітьми. І найбільше – той вирішальний момент, до якого йшла вся книга, момент, коли Ейві вбиває Нічну Тінь. Тут вже в мене очі сльозились. Я писала і мало не схлипувала: моя ж ти рідненька, моя ж ти маленька *зворушливий смайлик*.

«Вона мене вб’є», – похитнулася я.

Узялася за ручку й розчахнула двері. Уже? Ще ні. Якась імла. Я кинулась крізь неї, розрізала, мов плетиво снів… З дня потрапила в ніч. Затемнена кімната та свічки – їхні відблиски бігали на троні. Її очі вперлися в мої.

«Не думай – бий, – сказали мені. – Вона спробує гратися з тобою. Може, навіть переманити на свій бік».

Її очі кричали мені. Вона ворухнулась, розтулила вуста.

Не думай – бий!

Я кинула кинджал… Вона застигла ще раніше, не зуміла видавити звук.

Мій кинджал розітнув їй груди.

Сподіваюсь, вам було цікаво це все читати)) Дякую авторці флешмобу за таку цікаву ініціативу!