Додано
25.04.25 18:56:04
Сон, буденне життя, серіали?звідки брати натхнення
Кожен автор має кладязь свого натхнення. У кожного він різний. Але мене завжди ціавило, що саме спонукає людей для створення своїх власних світів із чітко прописаними правилами й законами. Тому чекатиму ваших відповідей!!
з любов’ю
Ваш Лепер
el Leper Lepiller
72
відслідковують
Інші блоги
Привіт, любі Спокусники! Книга тижня! Найбільша знижка 20% На хтиву, шалену, літню історію “Весільний ранок у Вегасі” 10000% кайфу!!! #1 «— Самовпевнено. — Чому б і ні?! Ти притягнула мене
Відпусти мене, — прошипіла мені в саму шию, і в цьому шипінні було стільки ж болю, скільки й люті. — А що, якщо ні? — мій голос здригнувся. — Я рознесу тут усе. Ти мене знаєш, — вона важко ковтнула, і я відчув,
"Кохання — це мелодія, яку душі пам'ятають навіть крізь час" Мелодія кохання звучить не в словах, а між ними.
Вона народжується в тихому погляді,
чудової авторки Ія Лін. Іноді цілком випадково знаходиш справжні скарби. Цей - завдяки Мрії Чарівній. Почалось з оцього твору - У нього є правила Не дуже цікавлюсь слешем, але є твори для яких жанр - не важливий, вони просто
Дорогі читатчі! «Той, кого я пустила» — це історія про людей, які пройшли через біль, сумніви, помилки та випробування. Про тих, хто втрачав віру, але все одно продовжував шукати свій шлях. Роман і Даша не отримали
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійтиви серйозно вважаєте, що свій світ можна прописати, надивившись серіалів, снів рбр буденного життя вофісі? для створення світу треба мати знання про світобудову, соціальні закони і багато інших. включно з фізикою й хімією. а то вийдк. як в якійсь фантстичній у своїй безглуздості книзі - героїня сидить на веранді біля моря, а над нею Місяць в пів неба. тобто неможлив зрозуміти. чого її все ще не змило цунамі або вона не провалилася до центру планети через землетрус, викликаний катастрофічною близькістю супутника, і уже не важливо, що вона за людина - з картону чи жерсті. що там далі з нею трапиться, бо уже уява намалювали катастрофу планетарного масштабу, де ніхто не виживе. і книга викидається зі списку)
а автор там чимось надихнувся. коли школу прогулював і замість уроків спав або дивимося серіали.
el Leper Lepiller, загадка їх в тому, що це найбільша у світі мегалітична споруда. на побудову знадобилося б десяток років і все населення країни того часу. але ні поховань поруч, ніі згадки в літописах про таку споруду немає. а ще вони так гарно побудовані проти кінноти, що наступ на київ зараз зупинили на валах. бо на них і танк не в'їде ) у мене кілька світів, в більшості локація вказана саме в Києві. розломів немає, бо задача - не чіпати реальність. зате в одному є шлях між світами. кордон світу. який притягує істот з інших світів. ну і мультивсесвіт типу нескінченної землі не вважається реально можливим. хоч він цікавий і саме на нього трохи схожий мій шлях між світами. але як раз він у фентезі. бо у фантастику рука б не піднялася таке вписувати.
Я власне про те. що світ заради світу мені не цікавий. він має бути адекватний подіям і героям. саме тому мене.наприклад. бісить сандерс. бо його істоти у його світі неможливі. вони не виживуть і навіть не з'являться в описаній природі. і це для мене знецінює все ) а комусь норм.
напевне, найкраще це сон. Хоча і прогуянка озером або парком, коли ти щось роздумуєш або зггадуєш якісь події з минулого, дають певні сюжети. Може навіть спостереження за іншими. Це взагалі окрема тема.
Сни, події з життя, випадкові думки, осяяння в розмові з собою))))
Музика, події, люди навколо.
В мене це зазвичай сни. Щось приснилось, і почалося. Звісно є сни які не запамятовуєш, і на ранок забуваєш. Але є такі, що прям руки чешуться написати.
Я черпаю натхнення з музики, снів, точніше з роздумів перед сном, або із аніме)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати