Додано
25.04.25 14:22:26
Челендж “якби я була героїнею своєї книги"
Привіт, мої любі колеги та читачі-натхненники. Користуючись можливістю , хочу і я взяти участь в челенджі «якби я була героїнею своєї книги» від Іванни Желізної. І підштовхнула мене на це остання історія, де молода князівна опиняється в досить ворожому оточенні, та ще й змушена обирати між варваром нареченим і проклятим Змієм.

Отже, почнемо…
- Кого б я обрала? Скажу чесно, що люблю чоловіків епохи вікінгів, і Радомир саме такий, але… Для нього гарем бранок – не зрада, а я б подібного не стерпіла. Використала б зілля, щоб провчити, та хоч перцю в штани насипала. Щодо Аспіда, віддати своє серце одразу було б важко, доки він себе не покаже, але, мабуть, обрала саме його.
- Кого б я відлупцювала? Ось тут питань немає, бо це красунчик Андріл з книги про ельфа і земну дівчину. Він багато разів напрошувався, коли залишав Катю самотужки крутитися в магічному світі.
- Куди б я втекла? Додому, в усіх своїх історіях, бо і в реальному житті я домосідка, а не жабка-мандрівниця.
- Чи вижила б взагалі? Складне питання, бо своїх героїнь часто змушую проходити через тааакі пригоди. Мілена з «Князівни та Змія» одразу потрапляє в ліс, де повно перевертнів, проходить через кровний обряд, виявляє в напої отруту і це тільки квіточки.
- Який момент був для мене найдраматичнішим? Мабуть, епізод, коли Джемма з «Солодкого королівства» повинна була обрати між коханням до ельфа і власним майбутнім королівської відьми.
Хай там як, моє життя в книзі точно не було б нудним. А ваше? Передаю естафету далі і чекатиму нових цікавих блогів. А ще, користуючись випадком, запрошую для спілкування й підтримки читачів та авторів –ТИЦЬ сюди.
Ваша Салемьска ідьма.
Джуні Салем
642
відслідковують
Інші блоги
Чекали дарк? Дарк для вас ❤ Славетний лікар Норман ван дер Кім повертається з Америки до Європи. Похмурий консерватор, він прагне спокою у власному маєтку в горах Шотландії, подалі від фальші світу. Але доля випадково
Багато хто сприймає мої тексти про психологію та кризи як основний вектор. Насправді — це експериментальний майданчик. Експеримент №1: Криза середнього віку як механіка. Чому я пішла в цю тему? Бо це банальна механіка
Щиро вибачаюсь, що пропала так надовго і не викладала продовження❣️Та, що ховається в чужому тілі. Сподіваюсь, на ваше розуміння. Автор - теж людина, автор - теж має особисте життя. В знак вибачення, сьогодні для Вас викладаю,
Радянському поету Леву Озєрову (Гольдебергу), який до речі народився в Україні приписували цитату: «Талант потрібно підтримувати - бездарність прорветься сама.» І я згадав дискусію на цьому ресурсі з поважною
Привіт, мої любі Спокусники! Продовження вже о 24:00 «У ліжку з босом» Коли вони пішли, Езра — як завжди спокійний та розважливий — зробив крок до мене. — Ти як, друже? — Вона танцює
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗацікавили. Поставила в чергу до прочитання.
Оо, люблю, коли є такий складний вибір між коханням і "кар'єрою")) І вікінгів теж)) Про перець у штани насмішило)) Але, думаю, такі методи виховання дуже дієві, тож чом би й ні))
Нє, ну Радомира і я б не вибрала)
Від Радомира і я б в свою реальність краще втекла)))
Джуні Салем, Та ну. Купа в них пилюки і лежати точно твердо ще й пованюють мабть))))
Оце тебе поносило по всіх історіях ) Всім перцю всипала)
Ксенія Стрілець, Зато не нудно)
Супер опис) Дякую за участь у челенджі, я згала Вас у блозі серед учасників, які долучилися ❤️
Іванна Желізна, Дякую, це було цікаво
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати