Любі читачі, щиро вітаю вас із світлим святом Великодня! Бажаю міцного здоров'я, миру і благополуччя, здійснення всього, про що ви мрієте!

Я працюю без вихідних, і о 21.00, як завжди, сьогодні вийде новий розділ роману "Віра і Надія". 

Уривок для вас з сьогоднішнього оновлення:

Вірі було трохи некомфортно йти сьогодні на репетицію… Бо коли Дмитро довіз її минулого разу, він її поцілував. Вона швидко відсторонилась і пробурмотіла вибачення, після чого одразу втекла. 

Авжеж, всі її думки були тільки про Ніка. Ні про кого іншого думати вона не могла. Але для себе вона вирішила, що бігати за ним вона не буде. Вона зробила все, що могла. Сказала правду, він не повірив, це був його вибір. 

Він дійсно вважав, що вона могла вбити їхню дитину, від розуміння цього Вірі було дуже боляче. 

Так, вона не була готова стати мамою. І не хотіла залишати карʼєру. І дійсно думала про хімічний аборт. Але ж не змогла… Бо це була їхня дитина. 

Нік же просто послухав своїх знайомих і зробив свої висновки, зовсім не намагаючись почути Віру. А раніше він завжди її слухав і завжди чув.

Може, дійсно він більше не кохав її так, як раніше? 

Треба б їй менше думати про нього… Кохання завжди робить жінок слабкими, а Вірі зараз не можна було бути слабкою. 

А ось уривок з новинки, яка з'явиться на сайті вже завтра:

Дівчина сиділа на високому стільці, накручуючи на палець довге хвилясте пасмо золотавого волосся. Перед нею стояла висока склянка з якимось кольоровим напоєм. На дівчині була біла довга сукня. Геть немодна в Києві кінця двадцятих, і точнісінько така сама, як тоді, коли він побачив її уперше… І такі самі білі босоніжки…

“Стоп, Феліксе, то не може бути вона. Їй уже має бути за сорок, як тобі. А це зовсім молоденька дівчина.  А може, привид? Галюцинація? Спитати в Макса, чи він її бачить?”

Ці думки промайнули за якусь секунду, поки він дивився на тендітну фігурку дівчини. Раптом поряд з нею з’явився якийсь здоровань у чорній футболці та джинсах. Нахилився до дівчини, про щось запитав. Вона заперечно похитала головою. Мужлан взяв її під руку, вона вивільнилася. Тоді він потягнув її на себе, обіймаючи…

Фелікс сам незчувся, як опинився біля бару. 

 — Якісь проблеми? — запитав у мужика, що досі тримав дівчину в білій сукні за руку. 

 — А що таке? — вирячився той. — Йди собі, куди йшов!

 — Відпусти дівчину, — Фелікс дивився йому в очі прямим незмигним поглядом. Той явно був сміливим лише з тими, хто слабший. Тим паче до них наблизився Макс і став за плечем Фелікса, тож сили явно були нерівні. 

 — Йдіть ви… — здоровань повернувся і зник в натовпі, залишивши дівчину у спокої. Та зіщулилася, потираючи передпліччя, на якому відпечаталися червоні плями від пальців кривдника. 

Тепер Фелікс побачив її зблизька. Дівчина була дуже схожа на Яну, та, очевидно, не вона. Волосся таке саме, шкіра така ж ніжна і біла, але очі в Яни були сірі, а в незнайомки карі. Носик у Яни був трохи кирпатий, а у цієї дівчини рівненький. Йому раптом стало шкода, що це не Яна, не його перше кохання… Просто дуже схоже дівча.

 — Ти з ким сюди прийшла? — запитав він. 

 — Сама, — тихо відповіла дівчина. 

 — Не найкраще місце, щоб молодій дівчині сидіти самій пізнім вечором, — буркнув він...

Це буде романтична і повна таємниць історія. І в ній ми знову зустрінемо героїв нещодавно завершеного роману "Хміль. Тенета", які вам так полюбилися -  приватного детектива Юліана Хмельницького, його помічницю Ларису та їхніх друзів Іллю і Віру. Проте це буде абсолютно нова історія, не продовження "Тенет", ці книги можна читати як послідовно, так і окремо)

А зараз я хочу запропонувати вам відгадати назву моєї новинки. Це одне слово - воно може бути прикметником та похідним від нього іменником жіночого роду) Пишіть ваші варіанти у коментарях!  P.S. Правильна назва "Єдина"!  Дякую всім, хто пропонував свої варіанти, вони дуже цікаві! 

Дякую за обкладинку моїй подрузі, чудовій авторці і талановитій артерці Христині Лі Герман!