Вона не річ, яку можна покласти на поличку, а потім, коли буде необхідність, просто дістати звідти.

Вона не лялька, яку потрібно гарно вдягнути та нафарбувати за смаком чоловіка, щоб вона подобалась йому.

Вона не робот, що може працювати тільки в тих "режимах", які потрібні суспільству, друзям, рідним.

Жінка, яка робить все, як треба, не може хотіти. Вона не вміє. Вона знає тільки, як виконувати чужі бажання. Вона згасає, не живе життя, а просто існує.

Як і її чоловік.

Справжня енергія, справжня сила і почуття в свободі бути собою в усіх можливих проявах. А це означає йти проти стереотипів і всюди зіштовхуватись з тим, що тебе вважатимуть "занадто", "не такою, як треба".

Чомусь підвищене лібідо чоловіка вважається нормою в суспільстві і навіть компліментом. Однак та сама ситуація з жінкою відображена зовсім інакше, вона робить пані одразу якоюсь "недостатньо порядною" в очах суспільства. Збоченкою!

Що ж, маю специфічне бачення.

Тому що для мене немає нічого більш збоченого в придушенні власних бажань, їх ігноруванні... Потім чомусь люди дивуються тому, що їх ніщо не радує, апатія переслідує і якість життя неприємно вражає.

На створення сьогоднішньої глави мене надихнула одна читачка своїм коментарем. От так! Без читачів немає автора...

Буде гаряче, опівночі тут https://booknet.ua/book/u-poshukah-sabspeisu-b434454

Досліджуйте свої бажання, навіть найсміливіші! Краще бажати щось абсолютно дике і яскраве, ніж втратити смак життя, чи не так?

Ваша Лоре Лея