Готуюся до весняного свята і пишу книги, трохи з нового розділу книги Врятуймо один одного :
Заходжу і бачу Ярослава...
Мені робиться не по собі, таке враження, що привида минулого, побачила.
Мені важко підбирати слова і навіть дихати...
Бачу його знову після стількох років, у першу мить здається, що нічого не змінилося. Ті ж сині очі, що колись світилися юнацьким запалом, тепер стали глибшими, сповненими досвіду, переживань і, можливо, трохи втоми. Його темне волосся вже не таке неслухняне, як у 18. Статура стала міцнішою, впевненішою - він уже не хлопчисько, а чоловік. Його рухи більш зважені, погляд спокійний, але уважний. Усмішка вже не така безтурботна, як колись, але в ній залишилося щось рідне, щось, що повертає мене назад у ті часи, коли ми були юними. Чи зберіг він у собі ту частинку юнака, якого я знала?
Ярик сідає і запитує:
- А звідки ти мене знаєш?
- Ми ж з тобою разом в одному класі навчалися. Я Стельмах Мілана Дмитрівна.
Нікнейм, Ну в мене вже хоч трошки дорослі. І деякі з моїх книжок були написані саме під час прогулянок, бо там їм не до мене, хоча бувають різні форс-мажори))
Доля — не нитка, що тягнеться прямою лінією. Вона — клубок, сплетений із вибору, випадку, волі та Фортуни. І є ті, хто вміє бачити її структуру, чути, як вона дзвенить на вітру, як змінює напрямок, коли хтось
❤️Обіцяна сцена в ресторані (фрагмент) з "Назви мене коханою"❤️ ☘️Владислав раптом сповільнив крок. Можливо, спрацював його інстинкт, або він просто відчув на собі мій застиглий, колючий погляд. Він різко повернув
Вітаю, любі читачі! Так, вже десь за тиждень книгу ЄДИНА МАГА КРИЖАНОЇ ПУСТКИ буде завершено! Вже практично всі таємниці розкрито - залишилось лиш всі крапки над і розставити, й добити тих, хто доб'ється. А чи будуть
Напевно в житті кожного автора бувають ці дні. Коли ти йдеш і стряхуєш пилюку зі своїх старих робіт, і неважливо, що в роботі є поточні. Просто так захотілося. Просто душа просить подивитися на себе, як на автора, з ширшої перспективи,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиА от у мене навпаки: коли наближається якесь свято, то й емоції сильнішають, і писати якось легше стає. Вчора цілий розділ за вечір створив)
Нікнейм, Ну в мене вже хоч трошки дорослі. І деякі з моїх книжок були написані саме під час прогулянок, бо там їм не до мене, хоча бувають різні форс-мажори))
Так, перед святом важко знайти час, щоб писати, бо з'являється багато різної роботи. Успіхів і натхнення.
Лана Рей, Дякую, вам також)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати