"Друг повертається хвилин за десять, мовчазний і злий. Далеко не відразу мені вдається домогтися в нього, що ж там сталося.

– Ну, зізнавайся, тебе послали? – сміюся з Дена, перебравши й озвучивши всі інші варіанти події, але так і не вгадавши.

– Ні, чому ж. Колю, вийди, погуляй поки що, – командує Ден водієві, і я дивуюся. Вигнати в таку погоду водія з теплої машини… це що ж таке друг хоче мені розповісти??

– З тобою все гаразд, Дене? Та що із цим водієм не так?

– По-перше, це жінка.

– Ого! – присвистую я, але шок Дена це не пояснює.

– Це Вікторія, – каже він і пильно дивиться мені в очі.

– Яка Вікторія?

– Камінська, – відповідає друг, стискаючи щелепи. – І в машині в неї миле немовля, приблизно трьох місяців від народження…

Коли напідпитку я все-таки розповів другові, що сталося тоді між мною і Вікою в мотелі, Ден мені добре пику начистив, і в мене зараз таке враження, що він не проти повторити…

– Не кип’ятись, Дене! Може дитині не три, а два місяці або ще менше…

– Це твоя дитина, Владе, – перебиває мене друг. – Май мужність визнати наслідки своїх вчинків! Я не відразу впізнав Вікторію, але коли представився, сказавши, що працюю на тебе, вона з таким жахом притиснула дитя до себе, що неможливо було не зрозуміти, хто батько дитини."

"Я ТОБІ ВИНЕН"

Розділ 26 вже на сайті!