Стівен Кінг та його "дверний парадокс"

Фентезіманам привіт :)
Колись Стівен Кінг сказав:

«Коли ви пишете, двері до кімнати мають бути зачинені. Коли редагуєте — відчинені.»

І мова не про замки чи клямки. Це про внутрішній простір.
Перший драфт письменника - завжди інтимний. Це твоя історія, твоя інтуїція, твій хаос. Там усе дозволено - і сумбур, і шорсткості, і повна свобода. Ніхто не заважає. Ніхто не підглядає.

Але коли приходить час редагувати - час відчиняти двері. Бо тепер ти не просто автор - ти гід.
Тепер у кімнаті є читач. І він хоче пройти шлях разом із тобою - без плутанини, зайвих поворотів чи мовчазних натяків, котрі більшість, нажаль, не зрозуміє.

Тож:

? Авторам, гадаю, слід писати все, що спадає на думку. Все, до чого воліє серце. Навіть якщо твій жанр не дуже популярний серед твоїх друзів/колег/знайомих. Так в мене було з циклом Геомант. Я писав так, як це бачив. І як хотів. І, судячи з коментарів, кількості читачів та позиції на 1 сторінці у Бойовому Фентезі - я зробив це правильно. Тож, робимо висновок, що поганий або не загальнорозповсджений перший драфт - може стати фундаментом непоганої книги.

? А читачам - знайте: між першими словами та фінальною сторінкою - безодня роботи. А також сумнівів, нервів, комплексів. Але в цьому й магія... ))

Бо врешті-решт - історія знаходить свого читача. А читач - свою історію.