Чи запарюютесь ви над розмірами свого твору?

Є у мене щось від перфекціоніста, бо я постійно думаю про кількість сторінок у творі. Є у мене несерйозний фанфік там норма 3-4 сторінки, а от у Дочці Ворона має бути 5 сторінок мінімум, іноді буває 6-7, якщо виходить 4 я дуже довго парюся, перечитую, а потім вирішую не лити у книгу води і залишаю як є. Хоча деякі автори пишуть скільки виходить, а у багатьох тут розділи коротші, ніж у мене. Можливо, читачам так зручніше, я не знаю.

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Оксана Павелко
14.04.2025, 10:18:49

Я парюся над кількістю сторінок, коли їх виходить мало, і я не просто парюся, мене аж мордує :))

avatar
Мрія Чарівна
14.04.2025, 08:59:55

Я не знаю, чи це вважається запарюванням, але коли я планую книгу, то в моїй голові це буде "цього разу маленька", але ще жодного разу не вийшло. Навіть "Мортідо" - це твір, що складається з однієї сцени, вийшов більший десь 2 рази, ніж я планувала.
А вирізати щось страшенно не люблю, бо я люблю весь текст, що написала. Навіть невдалі сцени зберігаю... Шкода видаляти.

Інші блоги
Хан анонс❣️❣️❣️
- Вставайте. - я схопила його за руку й потягла до себе, та він настільки великий, що я навіть на міліметр не змогла зрушити його з місця. Я смикнула ще раз. Хан легенько потягнув руку на себе, і я опинилася
Це вам не санаторій, пане Назаренко...
Час у камері тягнеться болісно повільно. Під стелею моїх «хором» розташоване невелике заґратоване віконце, і я спостерігаю крізь нього, як густіють сутінки. Минає час обіду, а потім і вечері… Їжу не приносять, на
Зради, розбірки, скандали (оновлення Порталу).
Опівночі в «Порталі у Гріх» буде дуже гаряче. Вас чекає не тільки продовження палкого спілкування з Кейном, але й з’ясування стосунків з його братом. Вейн застиг на порозі. Складалося враження, наче й не дихав.
99 ❤️ Просто хочу сказати «спасибі»
Сьогодні вас уже 99 ❤️ І мені просто хочеться сказати — спасибі. Я зовсім нещодавно прийшла на Букнет і тільки розпочинаю свій письменницький шлях. Ще вчуся, пробую, знайомлю вас зі своїми героями й щоразу трохи хвилююся,
Мої страхи
Я завжди вважав, що найстрашніші історії — це не ті, де на сторінці з'являється монстр. Справжній жах починається набагато раніше. Зі звичайного потертого лінолеуму в коридорі. Із запаху хлорки, який нагадує лікарню.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше