Привиди існують

Новий розділ "Академії Фейлім" вийде опівночі, а поки що тримайте спойлер до нього.

— А давай-но спробуємо дещо, моя люба, — ніжно усміхнувшись, Навін узяв Манвейн за руку.
Заплющивши очі, вони сплели разом дві свої магії, утворюючи вищу. Їхні руки обвивав чорно-білий туман, іскрячись і змішуючись. Розплющивши очі, Навін глянув у бік дверей і здивовано вигукнув:
— Це ж треба! Точно Іда! — на його обличчі з'явилася усмішка.
— А ви сумнівалися, що я тут, кейре Брадскал? — пирхнула вона.
— Не сумнівався, хотів лише перевірити, хто може тебе бачити. Чому ти тут і чому ти така зла? — запитав він.
— А ви були б добрим, якби 19 років провели привидом, прив'язаною до однієї кімнати? Може, це ви мене тут ув'язнили? — гнівно кинула Іда.
— Я тебе не ув'язнював, Ідо. Я не розумію, чому ти тут, чому ти привид. Вважалося, що привидів не існує.
— Але ж я існую! — Іда вже звично дихнула на нас своїм крижаним подихом.
— Я бачу. Сподіваюся, я скоро отримаю потрібні книги і розберуся в причинах. А поки що — залишайся тут.
— Та куди ж я подінусь?! — Іда продовжувала сердитися, але Навін її вже не чув. Він відпустив руку Манвейн і вища магія зникла.

До речі, завтра на "Академію Фейлім" буде знижка. Єдина в передплаті. :)

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Візуал нових героїв
Всім привіт! По трошки показую новеньких, майбутньої роботи. Сьогодні перших трьох. Наступного блогу інші. Назву доречі нарешті вибрала "Заборонений Кадр". Дякую всім хто допоміг минулого блогу. Поки не розкриваю
Дякую, що читаєте "Чернетку наших почуттів"!
У мене сьогодні маленьке, але дуже емоційне свято! Моя історія «Чернетка наших почуттів» щойно перетнула межу у 5000 прочитань! ❤️ Це 5000 разів, коли ви занурювалися в цей вир складних почуттів, переживали любовний
Знайомимося з новими мешканцями
На вигляд йому було років двадцять п’ять (як я подумала, йому могло бути й усі шістдесят). Із засуканими до ліктів рукавами та в чистому фартуху він із хірургічною точністю обробляв тушку якогось місцевого пернатого
Трошки лірики, або про те що болить
Любі мої, сьогодні щось так сумно на душі… Новини, зміни, роман. Усе якось іде… сумно, чи що. Наче й нічого конкретного не сталося, а всередині тяжко. І ось дорогою додому я раптом спіймала себе на думці, що не заходжу
Передплата і любов ❤️
Куку... Це я... І у мене новини! Роман "Руда для масажиста" тепер можна придбати за ціною передплати (завжди нижча, ніж буде пізніше) ❤ Знаєте, що мене найбільше зворушило? Ваша нереальна підтримка! А ще те, що деякі
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше